Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 21 січня 2010 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2009 року,

Зазначеним вироком скасовано в частині призначеного покарання вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 березня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судима 13 грудня 2007 року

за ст. ст. 190 ч. 3, 358 ч. 2, 3 до чотирьох років

позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України,

з іспитовим строком два роки, –

– засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 1 000 грн.

ОСОБА_5 визнана винною в тому, що 31 вересня 2008 року в торговому комплексі "Обжора" у м. Маріуполі по провулку Будівельників, 125, 4 лютого 2008 року ОСОБА_5 в торговому комплексі "Універмаг Україна" по проспекту Леніна, 69 у м. Маріуполі умисно, повторно, з тією ж метою і тим же способом, за тими ж документами, уклала від імені ОСОБА_6 з кредитною спілкою "Азовська кредитна компанія" кредитний договір на придбання телевізора, придбала його, після чого продала, а гроші використала на особисті потреби, заподіявши кредитній спілці матеріальну шкоду в сумі 1 782 грн.

5 лютого 2008 року ОСОБА_5 у торговому комплексі "Волд Бест" по проспекту Металургів, 51 у м. Маріуполі, умисно, повторно, за тими ж підробленими документами на ім’я ОСОБА_6 уклала від імені останньої з ТОВ "банк Російський Стандарт" кредитний договір на придбання пральної машини, придбала її, після чого продала, а гроші використала на особисті потреби, заподіявши цій кредитній організації матеріальну шкоду в сумі 3 808 грн. 65 коп.

Вироком апеляційного суду ОСОБА_5 призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 грудня 2007 року у виді двох років і одного місяця позбавлення волі, і остаточно до відбування призначено чотири роки один місяць позбавлення волі.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 покликається на суворість призначеного покарання, оскільки суд не врахував її незадовільний стан здоров’я та стан здоров’я чоловіка, який страждає епілепсією і є інвалідом другої групи, заради якого на придбання ліків вона і вчиняла ці злочини.

Просить змінити вирок і залишити те покарання, яке призначив місцевий суд.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які вона засуджена, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у суді доказах, оцінених у сукупності, що в скарзі не оспорюється.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані правильно.

Скасовуючи вирок місцевого суду у зв’язку з м’якістю призначеного покарання, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що, будучи засудженою до покарання, з іспитовим строком ОСОБА_5 не зробила з цього належних висновків і в період іспитового строку вчинила аналогічний злочин, а тому менш суворий вид покарання є недостатнім для виправлення ОСОБА_5 і попередження вчинення нею нових злочинів.

Стан здоров’я ОСОБА_5 та її чоловіка, на що вона покликається у скарзі, врахований судом при призначенні строку покарання за сукупністю вироків.

Колегія суддів не знаходить підстав до пом’якшення покарання.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області від 9 липня 2009 року щодо неї залишити без змін.