Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1,

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі та штрафу у розмірі 1700 гривень без позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, а на підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він за обставин викладених у вироку, будучи службовою особою – директором ПП "Максі", в серпні 2006 року допустив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки.

У касаційному поданні прокурор посилається на невідповідність вироку вимогам ст. 334 КПК України, оскільки суд, сформулювавши визнане доведеним обвинувачення ОСОБА_1 в умисному ухиленні від сплати податків, засудив його за службову недбалість, що потягло за собою призначення винному надмірно м’якого покарання.

Крім того, у доповненні до подання йдеться про те, що суд не зазначив у резолютивній частині вироку про реальне виконання призначеного ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

У поданні міститься прохання про скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у поданні, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з вироку, формулюючи визнане доведеним обвинувачення, суд встановив, що ОСОБА_1 умисно ухилився від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, а саме 1039756 гривень.

При цьому суд зазначив, що умисні дії ОСОБА_1 були направлені на ухилення від сплати податків шляхом незаконного завищення податкового кредиту.

У той же час, наводячи у вироку мотиви щодо кваліфікації злочинних дій підсудного, суд вказав, що в ході судового слідства умисел ОСОБА_1 на ухилення від сплати податків свого підтвердження не знайшов і кваліфікував дії винного за ч.2 ст. 367 КК України як службову недбалість.

При цьому вирок суду взагалі не містить аналізу та оцінки викладених ньому доказів на спростування обвинувачення, яке було пред’явлено ОСОБА_1 органом досудового слідства, та яке суд визнав доведеним, формулюючи його у вироку.

Оскільки вирок щодо ОСОБА_1 постановлений з порушеннями вимог ст.ст. 323, 334 КПК України, він підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно повно, всебічно і об’єктивно розглянути всі обставини справи в їх сукупності, дослідити усі докази в справі, дати їм оцінку у відповідності з вимогами ст. 67 КПК України та кваліфікувати дії ОСОБА_1 в залежності від встановленого.

При новому розгляді справи мають бути перевірені й інші доводи, викладені у касаційному поданні.

У разі доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, призначене йому покарання слід вважати м’яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.