Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 січня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 на постановлені щодо ОСОБА_9 судові рішення.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2008 року

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого, -

засуджено:

- за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 1 ст. 296 КК України до обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_9 остаточно визначено 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 8 500 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 2 626 грн. витрат за проведення лікування ОСОБА_10

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_9 залишено без зміни.

Згідно вироку суду ОСОБА_6 та ОСОБА_9 визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

28 березня 2007 року, у вечірній час, вони знаходились у приміщенні нічного клубу "Бінго", розташованого по АДРЕСА_1. Приблизно о 1 годині 30 хвилин 29 березня 2007 року між ОСОБА_6 та раніше йому незнайомими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виникла суперечка. ОСОБА_6, з метою з’ясування стосунків, разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вийшли з приміщення клубу "Бінго", де ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в громадському місці, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи при цьому особливу зухвалість, кулаком умисно наніс ОСОБА_10 декілька ударів по обличчю, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забійно-рваної рани верхньої губи, від чого ОСОБА_10 впав на землю. В цей момент ОСОБА_11, який знаходився поряд, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_6, почав відтягувати останнього від ОСОБА_10 Проте, ОСОБА_6, продовжуючи свої хуліганські дії, умисно наніс ОСОБА_11 декілька ударів руками у різні частини тіла, заподіявши тому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

Після цього ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вийшов з приміщення клубу та побачив ОСОБА_6, у якого була розбита рука. З’ясувавши у ОСОБА_6 походження тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 помітив неподалік раніше незнайомих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які лежали на землі. Підійшовши до ОСОБА_10, ОСОБА_9 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи, при цьому, особливу зухвалість, кулаком та ногою умисно наніс тому декілька ударів по голові та тулубу, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді розриву печінки у 4-му сегменті, малого сальника, підшлункової залози, гематоми в ділянці кореня брижейки кишечнику, осередку забою в ділянці головки підшлункової залози, дванадцятипалої кишки.

Після цього, ОСОБА_9, продовжуючи свої злочинні дії, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи, при цьому, особливу зухвалість, безпричинно наніс ОСОБА_11, кулаком та ногою декілька ударів у голову, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_9 стверджує, що інкримінованих йому злочинів не вчиняв, вказує на неправдивість показань ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12, які обмовили його, зазначає, що досудове слідство було проведено неповно, упереджено та не об’єктивно, в суді йому не було роз’яснено право заявляти клопотання про фіксацію процесу технічними засобами та на ознайомлення з протоколом судового засідання, посилається на неврахування обставин, які пом’якшують покарання та просить вирок і ухвалу скасувати, а справу направити на нове розслідування;

- захисник ОСОБА_7 зазначає, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, висновок суду про це суперечить матеріалам справи та мають на меті усунути від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 Вказує на неправдивість показань останнього та свідка ОСОБА_12, який, на думку захисника, не міг бачити обставин події. Зазначає, що слідчі органи не виконали вказівок суду при направленні справи на додаткове розслідування, по справі не усунуті суперечності, посилається на однобічність та упередженість суду, інші порушення кримінально-процесуального закону, у тому числі нероз’яснення ОСОБА_9 права на ознайомлення з протоколом судового засідання, в якому неправильно записано про визнання ним своєї вини. Вказує, що ухвала апеляційного суду є немотивованою. Просить вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_5 прокурора, засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 про законність та обґрунтованість вироку та ухвали, захисника ОСОБА_7, яка просила вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на нове розслідування чи пом’якшити призначене ОСОБА_9 покарання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, зокрема, детальних та послідовних показаннях засудженого ОСОБА_6 в судовому засіданні про обставини вчинення ним та ОСОБА_9 злочинів, показаннях потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_11, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, даних протоколів слідчих дій та висновків судово-медичних експертиз.

Доводи, викладені в касаційних скаргах засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7, про безпідставність засудження ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 121 КК України та невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, ретельно перевірялися судом апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки суперечать здобутим по справі доказам. Судами повно та правильно проаналізовані показання засудженого ОСОБА_6 під час досудового слідства та в суді й обґрунтовано взяті за основу його показання в судовому засіданні.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_9 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України.

Покарання ОСОБА_9 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про особу винного та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Призначене ОСОБА_9 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав для його пом’якшення колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону України не виявлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 3 квітня 2009 року вирок щодо ОСОБА_9 - без зміни.