Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в м. Києві 14 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Івано-Франківського міського суду від 11 лютого 2008 року,

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Марганця Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого 25.04.2001 року Луцьким районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 81 КК України ( ред. 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки з відстрочкою виконання вироку, згідно ст. 89 КК України судимість погашена, засуджено :

- за ст.ст. 15, 191 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності строком на 2 роки з конфіскацією всього майна;

- за ч. 2 ст. 366 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності строком на 2 роки;

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2009 року вказаний вирок суду щодо ОСОБА_1

змінено:

перекваліфіковано дії засудженого з ч. 2 ст. 366 КК України на ст. 15 ч. 2 ст. 366 КК України і призначено покарання :

- за ст.ст. 15, 191 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 10% суми заробітку в дохід держави, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності, на підставі ст. 69 КК України без конфіскації майна;

- за ст. 15 ч. 2 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 10% суми заробітку в дохід держави, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності строком на 1 рік

На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_1 визначено покарання 2 роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20% суми заробітку в дохід держави, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері фінансово-господарської діяльності на 3 роки і на підставі ст. 69 КК України без конфіскації майна.

На підставі ст. 72 КК України у строк відбування покарання у виді виправних робіт зараховано строк попереднього ув’язнення з розрахунку 1 день арешту дорівнює 3-м дням виправних робіт.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду визнано винним і засуджено за те, що він займаючи посаду директора ТзОВ "Нова хвиля" у м. Івано-Франківську у другій половині 2006 року вчинив замах на розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах на 4007212 грн. шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення документів, тобто будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, маючи намір незаконно отримати відшкодування податку на додану вартість.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що не відповідає вимогам закону. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що призначене ОСОБА_1 апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого внаслідок м’якості, та, що при цьому суд не мотивував належним чином таке своє рішення.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, визнано винним у вчиненні замаху на розкрадання бюджетних коштів в особливо великих розмірах на суму 4007212 грн. шляхом зловживання своїм службовим становищем а також, у замаху на службове підроблення, що могло спричинити тяжкі наслідки

Приймаючи рішення про застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК України і змінюючи в цій частині вирок, апеляційний суд послався на те, що засуджений позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх дітей, стан його здоров’я, а також на відсутність тяжких наслідків, завданих його неправомірними діями.

В ухвалі апеляційного суду також зазначено про те, що засуджений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним, щиро розкаюється і його діями не завдано шкоди державі.

Приймаючи таке рішення, суд разом з тим не врахував рішення касаційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, постановлена щодо ОСОБА_1 ухвала апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2008 року була скасована ухвалою Верховного Суду України від 9 грудня 2009 року у зв’язку з м’якістю призначеного засудженому покарання.

Згідно зі ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов’язковими для суду апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Як видно із матеріалів справи, апеляційний суд при повторному розгляді справи всупереч вимогам ст. 51 КК України призначив ОСОБА_1 покарання у виді виправних робіт, тобто більш м’яке ніж позбавлення волі..

За таких обставин ухвалу апеляційного суду не можна вважати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суддів.