Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач), суддів Амєліна С.Є., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представників відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Генеральної прокуратури України

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити певні дії,

У вересні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати Генеральну прокуратуру України вжити заходів щодо повторного належного розгляду скарг від 09 липня 2012 року і від 31 липня 2012 року та прийняття обґрунтованих рішень по фактам, які викладені в скаргах. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії Кабінету Міністрів України та Генеральної прокуратури України щодо розгляду його скарг від 09 липня 2012 року та від 31 липня 2012 року є такими, що вчинені без дотримання приписів чинного законодавства та порушують його законні права та інтереси.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України з розгляду скарги ОСОБА_5 від 31 липня 2012 року. Зобов'язано Генеральну прокуратуру України вжити заходів до повторного належного розгляду скарги позивача від 31 липня 2012 року на дії заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова. В задоволенні позову в іншій частині і відносно Кабінету Міністрів України відмовлено.

У касаційній скарзі Генеральна прокуратура України порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог і ухвалення в цій рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що 09 липня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Кабінету Міністрів України із скаргою, в якій скаржився на дії начальника відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Є. Котенка, пов'язані із наданням відповіді від 27 червня 2012 року щодо розгляду скарг про безвідповідальне відношення до виконання службових обов'язків заступника Генерального прокурора України В. Гаврилюка, працівників Головного слідчого управління та інших працівників Генеральної прокуратури України. Також у скарзі скаржник просив Прем'єр Міністра України зобов'язати Генерального прокурора України провести повторну перевірку обставин, викладених у вищезгаданих скаргах.

18 липня 2012 року скаргу позивача Секретаріатом Кабінету Міністрів України направлено на розгляд до Генеральної прокуратури України.

Листом від 27 липня 2012 року за підписом заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова скаргу позивача направлено на розгляд заступнику прокурора Івано-Франківської області для організації перевірки доводів, які викладені у зверненні.

Судами ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо розгляду скарги позивача від 09 липня 2012 року, і у цій частині судові рішення сторонами у справі не оскаржуються, а тому колегія суддів їх не перевіряє.

31 липня 2012 року позивачем подано скаргу на дії заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова щодо направлення його скарги від 09 липня 2012 року на розгляд заступнику прокурора Івано-Франківської області. Скарга надійшла на адресу Генеральної прокуратури України 15 серпня 2012 року.

Листом Генеральної прокуратури України за вих № 06/1-16207-11 від 13 вересня 2012 року, начальником Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Дичаковським надано відповідь ОСОБА_5 на його скаргу від 31 липня 2012 року. Заявнику роз'яснено, що оскільки за наведеними доводами не прийнято кінцеве рішення, скаргу від 09 липня 2012 року направлено до Прокуратури Івано-Франківської області. За таких обставин, підстав для вжиття заходів реагування стосовно прокурорсько-слідчих працівників на теперішній час не вбачається.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо розгляду скарги ОСОБА_5 від 31 липня 2012 року щодо дій заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова та зобов'язано відповідача вжити заходів до повторного належного розгляду скарги позивача від 31 липня 2012 року на дії заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо належного розгляду скарги позивача, оскільки не розглянуто скаргу в частині оскарження дій заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова.

Проте, з такими висновками погодитися не можливо.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України (254к/96-ВР) права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів визначено Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (393/96-ВР) (далі - Закон № 393/96-ВР (393/96-ВР) , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною 1 статті 16 вказаного Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до положень статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення, вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення та у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Частинами 1, 4 статті 12 Закону України "Про прокуратуру" скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Із змісту відповіді Генеральної прокуратури України від 13 вересня 2012 року видно, що заявнику повідомлено про направлення скарги від 09 липня 2012 року до Прокуратури Івано-Франківської області, оскільки за наведеними в ній доводами не прийнято кінцеве рішення; за таких обставин, підстав для вжиття заходів реагування стосовно прокурорсько-слідчих працівників на теперішній час не вбачається.

Тому, висновки судів про те, що у наданій начальником Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Дичаковським відповіді від 13 вересня 2012 року № 06/1-16207-11 залишено доводи скаржника щодо дій заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова безпідставні.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо розгляду скарги ОСОБА_5 від 31 липня 2012 року щодо дій заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова та зобов'язання відповідача вжити заходів до повторного належного розгляду скарги позивача від 31 липня 2012 року на дії заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова, з ухваленням нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Генеральної прокуратури України задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року скасувати, в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Генеральної прокуратури України з розгляду скарги ОСОБА_5 від 31 липня 2012 року і зобов'язання Генеральної прокуратури України вжити заходів до повторного належного розгляду скарги ОСОБА_5 від 31 липня 2012 року на дії заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України В. Трунова скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 січня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.