Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Наставного В.В.,

суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,

розглянувши скаргу, яка за своїм змістом є касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року щодо нього,

Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року, ОСОБА_1 засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перевірку вироку та ухвали щодо нього у касаційному порядку.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 1 п. 3 КПК України засуджений не зазначає конкретно які саме рішення судів першої та апеляційної інстанції він оскаржує. Необхідно уточнити у вступній та прохальній частині касаційної скарги назву та дату постановлення оскаржуваних вироку та ухвали.

Також, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі засуджений не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість вироку та ухвали відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.

Так, відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Крім того, особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.

У разі потворного звернення із касаційною скаргою засудженому необхідно адресувати її Верховному Суду, оскільки Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 без руху.

Встановити засудженому ОСОБА_1 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.