Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду другої палати:

головуючого - Білик Н. В.,

суддів: Ємця О.П., Кравченка С.І.

розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області Коршуна Г.В. на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 06 лютого 2017 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ст. 116 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці, та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року, якою вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Суть питання та встановлені судом обставини

Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 06 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати ці судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Мотиви Суду

Статтею 427 КПК України встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга. Зокрема, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. При цьому відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Усупереч наведених положень, прокурор у своїй касаційній скарзі не наводить обґрунтування щодо незаконності чи необґрунтованості рішень судів першої та апеляційної інстанцій з наведених підстав, передбачених ст. 438 КПК України, не вказує, які саме вимоги матеріального або процесуального права порушені цими судами.

Крім того, зазначаючи у своїй касаційній скарзі про незаконність постановлених відносно ОСОБА_1 судових рішень у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, прокурор не наводить відповідних доводів, з огляду на положення ст. ст. 412 - 413 КПК України.

Також прокурор не наводить доводів щодо незаконності мотивів і висновків апеляційного суду, наведених в ухвалі на спростування доводів апеляційної скарги прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Разом із тим, як убачається зі змісту касаційної скарги прокурор посилається на неповноту судового розгляду справи та не погоджується із встановленими судом фактичними обставинами, що відповідно до наведених положень закону не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Так суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому відсутність у ній згаданих обґрунтувань перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд вважає за необхідне залишити скаргу прокурора без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали прокурором.

З цих підстав Суд

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області Коршуна Г.В. залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.