Верховний Суд у складі колегії суддів другої палати Касаційного кримінального суду:

головуючого - Мазура М. В.,

суддів: Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора на вирок Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2017 року в межах кримінального провадження № 12014140130002183 про обвинувачення:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стрий Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 286 КК.

Суть питання

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 засуджено: за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено обов'язки встановлені ст. 76 КК.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 24 жовтня 2017 року вирок місцевого суду відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано. Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 286 КК та призначено покарання: за ч. 1 ст. 286 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов'язки встановлені ст. 76 КК

У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м'якості, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок апеляційного суду відносно ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання належним чином не врахував ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, дані про особу засудженого. Крім того, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, апеляційний суд не вказав, яким чином наведені ним обставини разом з даними про особу ОСОБА_1 істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і свідчать про необхідність звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК від відбування призначеного покарання з випробуванням. Обґрунтовуючи свої вимоги щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор вказує, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК не навів в ухвалі переконливих аргументів для спростування доводів апеляційної скарги представника потерпілого. Крім того прокурор вказує, що апеляційний суд вийшов за межі апеляційних вимог прокурора, чим порушив положення ст. 404 КПК.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Проте, всупереч наведеним положенням процесуального закону, прокурор у поданій касаційній скарзі не наводить конкретного обґрунтування, у чому саме полягає неправильне, з огляду на положення ст. 413 КПК, застосування судом апеляційної інстанції вимог ст. 75 КК, і у чому, з огляду на вимоги ст. 414 КПК, полягає невідповідність призначеного судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 покарання.

Поряд з цим, вказуючи на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, як вважає прокурор, полягають, зокрема, у недотриманні апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, прокурор залишив поза увагою, що вказаною нормою процесуального закону визначено зміст ухвали апеляційного суду, а не вироку, вимоги до змісту якого встановлені у ст.ст. 374, 420 КПК (4651-17) . При цьому питання щодо невідповідності вироку апеляційного суду вимогам ст. 420 КПК у касаційній скарзі прокурором не порушується.

Крім того, вказуючи у касаційній скарзі, що апеляційний суд не навів переконливих аргументів для спростування доводів апеляційної скарги представника потерпілого, прокурор конкретно не зазначає, які саме доводи вказаної апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не спростував, та не вказує, у чому конкретно полягає незаконність висновків апеляційного суду, наведених у вироку на спростування доводів апеляційної скарги представника потерпілого.

У зв'язку з цим, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

З цих підстав Суд

Касаційну скаргу прокурора залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.