822/2322/15 Про визнання протиправними, скасування рішення про корегування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації - 25.05.2016 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометал" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови, -

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екометал" звернулось з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 травня 2015 року №205070001/2015/00032 та рішення від 12 травня 2015 року №205000011/2015/000032/1 про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про безпідставність винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості та її визначення за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Вважає прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України протиправними та необґрунтованими.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача щодо прийняття рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зв'язку із наявністю у поданих документах розбіжностей та ненаданням позивачем витребуваних додаткових документів, що не унеможливило проведення митницею митного оформлення за заявленою вартістю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екометал"; постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року скасовано; прийнято нову постанову; адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовані рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби рішення про корегування митної вартості товарів від 12 травня 2015 року №205000011/2015/000032/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці Державної фіскальної служби від 12 травня 2015 року №205070001/2015/00032.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції зазначив про протиправність оскаржуваних рішень митного органу, оскільки визначення митної вартості товару та коригування її за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, додаткові документи митницею витребувано за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначенні митної вартості товару, при підтвердженні декларантом всіх складових митної вартості.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, Волинська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення прийняті у повній відповідності до приписів чинного законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екометал" просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 січня 2015 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Екометал" (покупець) та компанією-постачальником Еkocentr Sроlка z о.о. (товариство з обмеженою відповідальністю "Екоценрт", продавець) укладено зовнішньоекономічний договір поставки котлів №2, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити товар - котли на твердому паливі та аксесуарів до них (далі - товар).

На виконання умов контракту на адресу позивача у березні 2015 року поставлено товар відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 15 березня 2015 року за №FЕХ/000006/15.

З метою здійснення митного оформлення товару позивачем до митного посту "Ягодин" Волинської митниці ДФС подано митну декларацію від 12 травня 2015 року за №205070001/2015/003361, відповідно до якої митна вартість визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, у розмірі 57357,26 польських злотих.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем митному органу подано: зовнішньоекономічний контракт від 30 січня 2015 року №2 із відповідними додатками; рахунок-фактуру (інвойс) від 15 березня 2015 року за №FЕХ/000006/15; договір перевезення від 18 березня 2015 року №18/03/15; документ, що підтверджує вартість перевезення товару за №7 від 30 березня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення MRN 15РL394010Е0089548 від 26 березня 2015 року; міжнародну автомобільну накладну (СМR) А 0674516 від 26 березня 2015 року.

При перевірці під час здійснення контрою правильності визначення митної вартості товару митним органом виявлені розбіжності: предмет договору в контракті від 30 січня 2015 року №2 - котли на твердому паливі та аксесуари до них, а в фактурі та інших товаросупровідних документах - частини котлів; в пакувальному листі та свідоцтві про походження товару кількість палет - 34 шт., в міжнародній автомобільній накладній (далі - СМR) - 35 шт.; вага брутто в СМR №0674516 - 15408 кг., а пакувальному листі та свідоцтві про походження товару - 14934 кг, у зв'язку з чим митницею запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; транспортні (перевізні) документи: заявка на перевезення, договір перевезення; банківські платіжні документи про оплату товару, що підтверджують вартість товару; розрахунок ціни (калькуляцію); фактуру на закупівлю товару.

Декларантом на вимогу митного органу додаткові документи не надані.

У зв'язку із ненаданням декларантом додаткових підтверджуючих документів, наявністю сумнівів щодо достовірності поданих документів та відсутністю даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, 12 травня 2015 року Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2015/000032/1, відповідно до якого митну вартість товару збільшено з 57357,26 польських злотих до 135297,03 польських злотих, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №205070001/2015/00032.

У гр.33 рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарі не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності. За результатом проведеної процедури консультації з декларантом згідно ст. 57 МК України досягнуто згоду про неможливості застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2 (ст. 59 МКУ) та методу 3 (ст. 60 МКУ) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 4 (ст. 62 МКУ) та методу 5 (ст. 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України, на підставі цінової інформації наявної в митного органу із врахуванням ВМД від 23 лютого 2015 року №205070000/5/7236 та ВМД від 19 березня 2015 року №100250001/5/2970.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч.3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч.1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.2 - 5 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (995_264) . Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів або часткове надання витребуваних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Як вбачається із матеріалів справи, митним органом під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей, використаних при обчисленні митної вартості, було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містили не повні відомості щодо числових значень складових митної вартості товарів.

Отже, в даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За вказаними обставинами митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно до норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

У зв'язку з неможливістю об'єктивного визначення ціни товару за наданими позивачем документами, відмовою позивача від надання додаткових документів, у митниці не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, що дало митниці підстави для визначення митної вартості товарів за резервним методом згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України; митниця послідовно довела неможливість застосування попередніх методів, рішення митниці за формою та змістом відповідають встановленим законом вимогам.

За вказаними обставинами колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення Волинська митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, оскаржуване рішення митниці та картка відмови є правомірними, підстав для їх скасування не вбачається. З урахуванням встановлених обставин суд першої інстанції прийняв вірне рішення про відмову в позові з підстав його необґрунтованості.

Висновки суду апеляційної інстанції про задоволення позову щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Волинської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення є помилковими.

Що стосується посилання суду апеляційної інстанції на лист Ekocentr Spolka z oo від 29 жовтня 2015 року щодо допущення технічної описки у міжнародній товарно-транспортної накладній (CMR) від 26 березня 2015 року А0674517, то про вказані обставини позивачем при митному оформленні товару не зазначалося; відповідачем доведена наявність невідповідностей та розбіжностей у поданих документах, яку під час декларування позивачем не усунуто.