ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
25 травня 2016 року м. Київ К/800/8056/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмов та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" (далі - ТОВ "ЯСЕНСВІТ") звернулось до суду з адміністративним позовом до Київської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125000011/2015/000149/1 від 22 травня 2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00080;
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 125130005/2015/610045/1 від 22 травня 2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130005/2015/00081;
- зобов'язати відповідача визначити митну вартість товару, зазначених у рішеннях № 125000011/2015/000149/1 та № 125130005/2015/610045/1 від 22 травня 2015 року, за основним методом - за ціною договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Київською митницею ДФС відмовлено позивачу у прийнятті вантажних митних декларацій та оформлено картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №№ 125130005/2015/00080, 125130005/2015/00081.
Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів, ніж заявлений ТОВ "ЯСЕНСВІТ", відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № 125000011/2015/000149/1 та № 125130005/2015/610045/1 від 22 травня 2015 року.
Підставою для прийняття оскаржуваних рішень, Київська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально.
Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству відносно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач просив суд з вимогою визнати протиправними та скасувати відповідні рішення про коригування митної вартості товарів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" відмовлено.
У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В свою чергу, представник Київської митниці ДФС у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2013 року між ТОВ "ЯСЕНСВІТ" та Компанією Brodrene Hartmann A/S (Данія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 13 щодо поставки тари для упаковки яєць, за кількістю, асортиментом і вартістю, погодженими сторонами в додаткових угодах, які є його невід'ємною частиною.
На виконання вищезазначеного контакту та додаткових угод за №№ 41, 43 від 18 травня 2015 року, з метою здійснення митного оформлення імпортованого товару, придбаного двома партіями, 22 травня 2015 року позивачем подано Київській митниці ДФС вантажні митні декларації № 125130005/2015/543955 та № 125130005/2015/544008, в яких митна вартість товару, а саме: "Упаковки паперові бугорчаті для яєць: - 30-місні, сірого кольору, артикул Т142044 124х80х263 СМ/EUP EGGTEC-L - 14400 шт. Виробник - Brodrene Hartmann A/S. Країна виробництва - DK (Данія). Торгівельна марка - Hartmann", була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в розмірі 30,00 Евро/1000 шт.
Під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленої у спірних деклараціях контролюючим органом встановлено, що документи, які подані до митного оформлення для підтвердження числових значень складових митної вартості товару містять розбіжності, а саме: у відповідності до відомостей транспортних документів, а саме міжнародних товарно-транспортних накладних CMR від 15 травня 2015 року та від 18 травня 2015 року фактичними перевізниками спірних партій товару визначено P.P. Rivers-Trans та ФОП ОСОБА_1 відповідно, проте довідки про транспортні витрати надано ФОП ОСОБА_2.
У зв'язку з цим, органом доходів і зборів запропоновано декларанту надати протягом 10-ти календарних днів додаткові документи, які визначені нормами статті 53 Митного кодексу України:
1) стосовно товару, який вказаний у вантажній митній декларації № 125130005/2015/543955: транспортні перевізні документи - заявку до договору про надання транспортно-експедиційних послуг; у разі здійснення страхування - страхові документи, що містять відомість про вартість страхування;
2) щодо товару, заявленого у вантажній митній декларації № 125130005/2015/544008: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеним договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару сировини.
Однак, декларант не мав можливості протягом 10-ти днів надати додаткові документи, про що письмово повідомив.
22 травня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 125000011/2015/000149/1, яким скориговано митну вартість товару ввезеного на територію України з 30,00 Евро/1000 шт. до 0,81 Евро/1 кг, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товару, внаслідок чого загальна вартість товару збільшена з 4320,00 Евро до 6884,50 Евро.
Разом з цим, 22 травня 2015 року посадовою особою Київської митниці ДФС прийнято аналогічне рішення про коригування митної вартості товарів № 125130005/2015/610045/1, яким до зазначеного у декларації № 125130005/2015/544008 товару, органом доходів і зборів застосовано також резервний метод замість визначеного позивачем основного методу.
В свою чергу, позивач здійснив випуск у вільний обіг товару під гарантійні зобов'язання підприємства згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів.
Окрім цього, 27 липня 2015 року ТОВ "ЯСЕНСВІТ" звернулось до відповідача з проханням переглянути оскаржувані рішення та визнати митну вартість товару за ціною контракту, проте Київська митниця ДФС листами за №№ 6461/2/10-70-25-47 та 6438/1/10-70-62-03-47 від 06 серпня 2015 року повідомила про відсутність підстав для перегляду та скасування рішення про коригування митної вартості № 125000011/2015/000149/1 та № 125130005/2015/610045/1 від 22 травня 2015 року.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом не надано даних, які підтверджують правильність визначення заявленої митної вартості товарів, у зв'язку з чим орган доходів і зборів правомірно застосував резервний метод визначення митної вартості, оскільки при його застосуванні відповідачем використана наявна інформація про митне оформлення ідентичного товару, що здійснювалось на митній території України найближчою датою.
Таку позицію Київського окружного адміністративного суду підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.
Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.
Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:
- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом (4495-17)
передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (3018-17)
" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбано товар, що поставлений двома партіями на умовах поставки FCA Tonder, Denmark, митна вартість якого заявлена ТОВ "ЯСЕНСВІТ" шляхом подання вантажних митних декларацій із визначенням її за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються в розмірі 30,00 Евро/1000 шт., що в розрахунку за 144000 шт. становить 4320,00 Евро.
Вищезазначені числові значення відповідають документам, які надано позивачем разом із декларацією для оформлення товару, насамперед, контракту № 13 від 10 червня 2013 року з укладеними додатковими угодами № 41, № 43 від 18 травня 2015 року до нього, інвойсам № 400200/1 та № 400198/1 від 18 травня 2015 року, експертному висновку № Ц-250 від 21 травня 2015 року, а також вантажній митній декларації країни відправлення № 5604-2015213939249 від 18 травня 2015 року.
З урахуванням умови поставки FCA, що насамперед передбачає зобов'язання продавця здійснити постачання товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження і розвантаження товару у такому місці.
З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку обов'язок щодо транспортних витрат покладається на ТОВ "ЯСЕНСВІТ".
Так, декларантом подано до митного оформлення довідки про транспортні витрати № 51, № 52 від 21 травня 2015 року та рахунки № 101, № 102 від 21 травня 2015 року, що складені ФОП ОСОБА_2.
Разом з цим, у відповідності до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме CMR від 15 травня 2015 року та 18 травня 2015 року фактичними перевізниками спірних партій товару визначено P.P. Rivers-Trans та ФОП ОСОБА_1 відповідно.
Вищевказані розбіжності слугували виникненню сумнівів стосовно правильності зазначеної вартості, яка фактично понесена за транспортування товару та, як наслідок, видачі карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125130005/2015/00080 та №125130005/2015/00081.
Як вбачається з матеріалів справи, декларант здійснив випуск у вільний обіг товару під гарантійні зобов'язання підприємства згідно із митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів.
Пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що протягом 80-ти днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Враховуючи вищезазначене положення, 27 липня 2015 року ТОВ "ЯСЕНСВІТ" звернулось до відповідача з проханням переглянути оскаржувані рішення та визнати митну вартість товару за ціною контракту, проте Київська митниця ДФС листами за №№ 6461/2/10-70-25-47 та 6438/1/10-70-62-03-47 від 06 серпня 2015 року повідомила про відсутність підстав для перегляду та скасування рішення про коригування митної вартості № 125000011/2015/000149/1 та № 125130005/2015/610045/1 від 22 травня 2015 року.
З договору про перевезення № 270 від 24 жовтня 2014 року, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_2 вбачається, що остання є лише експедитором, яка має право згідно з підпунктом 2.2.9 укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов'язань за цим договором.
Однак, приписами статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
За такого правового врегулювання, довідки про транспортні витрати № 51 та № 52 від 21 травня 2015 року, які видані ФОП ОСОБА_2 не є документом, що підтверджує вартість транспортних витрат на перевезення товару, адже фактичними перевізниками спірних партій визначено P.P. Rivers-Trans та ФОП ОСОБА_1, що насамперед підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR від 15 травня 2015 року та 18 травня 2015 року відповідно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в даних спірних правовідносинах Київська митниця ДФС мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої у деклараціях № 125130005/2015/543955 та № 125130005/2015/544008 митної вартості товару, а тому діяла відповідно до норм чинного законодавства.
Разом з цим, контролюючий орган відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість щодо підтвердження заявленої митної вартості чи коригування митної вартості шляхом надання додаткових документів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
Стосовно вимоги про скасування карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товару, слід зазначити, що позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки товар вже ввезений через митний кордон України, шляхом митного оформлення даного товару за скоригованою ціною.
Таким чином, скасування оскаржуваних карток відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товар за №№ 125130005/2015/00080, 125130005/2015/00081, жодних правових наслідків для позивача не несе.
Разом з цим, слід зауважити, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача визначити митну вартість товару, яка зазначена в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) у розмірі, вказаному позивачем, є похідними від вимог про скасування оскаржуваних рішень, а отже можуть застосовуватись лише за наявності протиправного рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про правомірність дій контролюючого органу, оскільки відповідач підтвердив аргументованими доводами наявність у поданих ТОВ "ЯСЕНСВІТ" документах розбіжностей.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222- 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
Судді
|
М. І. Смокович
М. О. Сорока
Т. А. Чумаченко
|