ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" травня 2016 р. м. Київ К/800/60742/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі № 826/10760/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Векстор Консалтинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Векстор Консалтинг" (далі - ТОВ "Векстор Консалтинг") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) в якому просило суд: визнати неправомірними дії ДПІ щодо формування висновків про нереальність здійснення ТОВ "Векстор Консалтинг" господарських відносин із контрагентами за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року; зобов'язати ДПІ вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", автоматизованої інформаційної системи "Облік", автоматизованої інформаційної системи "Податки", інформаційної системи "Зустрічні звірки", електронної бази даних "Податковий блок", електронної бази даних "Аудит" інформацію, внесену на підставі Акта від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-09/39073920 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Векстор Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року; визнати протиправними дії ДПІ щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", автоматизованої інформаційної системи "Облік", автоматизованої інформаційної системи "Податки", інформаційної системи "Зустрічні звірки", електронної бази даних "Податковий блок", електронної бази даних "Аудит" інформації на підставі Акта від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-09/39073920 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Векстор Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року; зобов'язати ДПІ відновити в автоматизованій інформаційній системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", автоматизованої інформаційної системи "Облік", автоматизованої інформаційної системи "Податки", інформаційної системи "Зустрічні звірки", електронної бази даних "Податковий блок", електронної бази даних "Аудит" показники податкової звітності з податку на додану вартість, які задекларовані ТОВ "Векстор Консалтинг"; зобов'язати ДПІ утримуватись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам доходів і зборів інформації викладеної в Акті від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-09/39073920 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Векстор Консалтинг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Векстор Консалтинг", за результатами якої складений Акт від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-04/39036940 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Векстор Консалтинг", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року"; зобов'язано ДПІ вилучити з інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі Акта від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-04/39036940 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Векстор Консалтинг", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року"; зобов'язано ДПІ відновити в інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларовані ТОВ "Векстор Консалтинг" у податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні періоди за березень-квітень 2014 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу 19 червня 2014 року здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ "Векстор Консалтинг" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року, за результатами яких складено Акт від 19 червня 2014 року № 1465/26-59-22-09/39073920 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Векстор Консалтинг", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року".
У вищенаведеному Акті ДПІ зазначено, що у зв'язку з відсутністю позивача за податковою адресою (про що свідчить стан 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням" на момент проведення "перевірки") вручити запит та провести зустрічну звірку не має можливості.
При цьому, судами встановлено, що відомості про направлення ДПІ письмових запитів щодо надання інформації та документального підтвердження здійснених господарських операцій з контрагентами-покупцями (постачальниками), правильності нарахування та своєчасності сплати ТОВ "Векстор Консалтинг" податків і зборів за результатами господарської діяльності за березень-квітень 2014 року в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки відсутні.
Так, за результатами вжитих заходів по проведенню зустрічної звірки позивача у вищенаведеному Акті посадовими особами контролюючого органу сформовані наступні висновки: "В порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України (2755-17) ) ТОВ "Векстор Консалтинг" завищено податкове зобов'язання за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року на суму 1 454 729 грн.; в порушення пункту 198.1 статті 198 ПК України ТОВ "Векстор Консалтинг" завищено податковий кредит за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року на суму 1 466 304 грн.; - звіркою встановлено порушення ТОВ "Векстор Консалтинг" вимог підпункту 16.1.11 пункту 16.1 статті 16, пункту 45.2 статті 45 ПК України, статті 93 Цивільного кодексу України, статтей 1, 9, 19 Закону України від 15 березня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, та фізичних осіб - підприємців"; - звіркою встановлено порушення ТОВ "Векстор Консалтинг" пункту 187.1 статті 187, п. пункту 198.1 статті 198 ПК України, у зв'язку з чим задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року підлягають зменшеню до " 0".
При цьому, судами встановлено, що письмові запити про надання інформації та її документального підтвердження відповідачем на адресу ТОВ "Векстор Консалтинг" не надсилалися.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем при проведенні зустрічної звірки не було дотримано вимог Податкового кодексу України (2755-17) , Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, а відповідно у останнього не було правових підстав для коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в базі даних "Податковий Блок".
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (2755-17) від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України (2755-17) ) за квітень 2014 року..
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі статтею 71 ПК України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
У відповідності до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (1232-2010-п) .
З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (v0236837-11) , згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання '…'.
При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.
Внесена до інформаційної системи "Податковий блок" інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 826/11720/14, від 01 грудня 2015 року у справі № 814/1115/14, від 17 листопада 2015 року по справі № 826/17248/14.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення на підставі такого акта змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі № 826/10760/14 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді:
М.П. Зайцев
О.А. Веденяпін
Н.Є. Маринчак