Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2, захисників – адвокатів ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на вирок апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

судимого 14 червня 2004 року за ч. 2 ст. 121,

ч. 1 ст. 296 КК України на 7 років позбавлення

волі звільненого 5.09.2007 року умовно-

достроково на 3 роки 4 місяці 8 днів,

за п. п. 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 152 КК України до покарання конкретно не визначеного судом;

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

не судимого,

за п. п. 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 152 КК України до покарання конкретно не визначеного судом;

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,

не судимого,

за п. п. 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 152 КК України до покарання конкретно не визначеного судом.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1., ОСОБА_6. солідарно на користь потерпілої ОСОБА_7. 1 197 гривень матеріальної шкоди та по 15 000 гривень з кожного – моральної шкоди, а також моральну шкоду на користь потерпілої ОСОБА_8 по 15 000 гривень з кожного засудженого.

Зазначено, що підлягає стягненню з ОСОБА_2, ОСОБА_1. та ОСОБА_6. солідарно 2 000 гривень на користь ОСОБА_7. за надання їй юридичної допомоги.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_2., ОСОБА_1 та ОСОБА_6. засуджені за те, що вони 20 квітня 2008 року приблизно в 4 години

30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в балці за приміщенням школи в с. Приморське Новоазовського району Донецької області вчинили умисне вбивство поєднане із зґвалтуванням потерпілої ОСОБА_9

Захисник засудженого ОСОБА_6 – адвокат ОСОБА_3. у касаційній скарзі просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а показання на досудовому слідстві про визнання своєї вини у вбивстві та зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_9, ОСОБА_6 давав під фізичним та психологічним впливом працівників міліції.

Адвокат ОСОБА_4. у касаційній скарзі просить вирок апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах не доведена, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджуються доказами. Зазначає, що допит ОСОБА_2 як підозрюваного був проведений з грубим порушенням вимог ст. 43-1 КПК України, а зізнатися у вчиненні злочинів його примусили недозволені методи ведення дізнання працівниками міліції.

Адвокат ОСОБА_5 – захисник засудженого ОСОБА_1. у касаційній скарзі наводить факти порушення органами досудового слідства вимог КПК України (1001-05) , вважає, що вина засуджених доведена тільки їх показаннями, які вони давали при застосуванні недозволених методів слідства. Просить вирок апеляційного суду скасувати у зв’язку з однобічністю та неповнотою слідства, а також невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі, яка за змістом аналогічна скарзі захисника, посилається на однобічність та неповноту досудового слідства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Засуджений ОСОБА_2. у касаційній скарзі зазначає, що досудове слідство проведено з порушенням КПК (1001-05) , а судовий розгляд – однобічно і неповно. Вважає, що вирок постановлено на показаннях засуджених, які вони давали під фізичним та психологічним тиском. Просить вирок апеляційного суду скасувати, а його виправдати.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про зміну вироку в частині стягнення судових витрат та виключення частини доказів, пояснення захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4., які підтримали касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 335 КПК України в резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім'я та по-батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеним; остаточна міра покарання, обрана судом. Міра покарання повинна бути визначена таким чином, щоб при виконанні вироку не виникло ніяких сумнівів щодо виду і розміру покарання, призначеного судом.

На необхідність додержання вимог КПК України (1001-05) про мотивування у вироку висновків щодо виду і розміру призначеного засудженому покарання звертається увага судів у п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) .

Проте, апеляційним судом зазначені вимоги КПК України (1001-05) не виконані.

Як убачається з вироку, суд визнав винним ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_6. у вчиненні зазначених злочинів, але покарання за ч. 4 ст. 152 та ст. 70 КК України кожному із засуджених не призначив.

Оскільки апеляційним судом при постановленні вироку допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильно застосовано кримінальний закон, вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, більш повно з'ясувати обставини справи, перевірити доводи, викладені в касаційних скаргах засуджених та їх захисників, та в залежності від встановленого прийняти відповідне рішення.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2 та захисників – адвокатів ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2009 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.