Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 26 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 листопада 2008 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу -

5 лютого 2004 року за ст. 15, ч. 2 ст. 185,

ч. 4 ст. 70 КК України на чотири роки вісім місяців

позбавлення волі, звільненого 11 серпня 2006 року

умовно-достроково на один рік шість місяців 12 днів,

за ч. 1 ст. 121 КК України на п’ять років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено п’ять років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 1.535,06 грн. на відшкодування матеріальної і 3.000 грн. – моральної шкоди, а також лікарні №1 м. Макіївки 815,99 грн. на відшкодування витрат на лікування потерпілого,

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 21 червня 2008 року під час конфлікту, що виник на території ринку в с. Ханженкове Совєтського району м. Макіївки, з неприязні ударив ОСОБА_2. ножем у живіт, чим заподіяв потерпілому тяжке тілесне ушкодження (проникаючу у черевну порожнину колото-різану рану передньої черевної стінки зліва).

Крім того, ОСОБА_1 21 червня 2008 року на зупинці громадського транспорту, що біля ринку "Менделєєвський" в Центрально-Міському районі м. Макіївки повторно незаконно придбав на власні потреби 1,311 гр. особливо-небезпечної психотропної речовини – кустарно виготовленого препарату з ефедрину, псевдоефедрину або препаратів, що їх містять, який незаконно перевіз в с. Ханженкове Совєтського району м. Макіївки і зберігав при собі до вилучення працівниками міліції вечором того ж дня.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1. з направленням справи на новий судовий розгляд. Твердить, що суд не врахував належним чином дані про особу засудженого та ступінь тяжкості вчинених злочинів і призначив йому м’яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати вирок щодо ОСОБА_1. з направленням справи на новий судовий розгляд через м’якість призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, матеріалами справи доведена.

Сам засуджений під час допитів на досудовому слідстві і в суді визнав свою вину і детально розповів про те, де, коли та за яких обставин він придбав, перевіз та зберігав на власні потреби психотропну речовину, а також, як заподіяв ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

Ці показання ОСОБА_1 узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_2., даними протоколу огляду засудженого та вилучення в нього психотропної речовини, даними висновків експертиз, а також рядом інших доказів, які наведені у вироку і в колегії суддів сумніву не викликають.

Виходячи з цього та беручи до уваги, що учасники судового розгляду, у тому числі ОСОБА_1, не оспорювали доказів стосовно фактичних обставин справи та правильно розуміли зміст цих обставин, і переконавшись у добровільності й істинності їхніх позицій, місцевий суд, роз’яснивши їм суть положень ст. 299 КПК України, розглянув справу за цією процедурою.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 і ч. 2 ст. 309 КК України є правильною, в касаційному поданні під сумнів не ставиться і в колегії суддів сумніву не викликає.

Що стосується покарання, яке, на думку прокурора, є м’яким, то з цими доводами колегія суддів не може погодитися.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1, суд, як видно з вироку, урахував, ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів і дані про його особу, у тому числі, що він неодноразово судимий і характеризується задовільно, а разом із тим, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та, що він тяжко хворий.

Ураховуючи наведене, вважати призначене ОСОБА_1 покарання таким, що суперечить загальним засадам призначення покарання, підстав немає.

Будь-яких даних про упередженість суду або невиконання ним норм КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування вироку, не виявлено.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.