Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 грудня 2010 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2010 року,

постановою прокурора м. Стрия Львівської області від 27 серпня 2009 року порушено кримінальну справу щодо начальника Стрийського міського комбінату комунальних підприємств (далі – МККП) ОСОБА_5 та директора ТОВ "Комунальник-1" ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з постановою, начальник Стрийського МККП ОСОБА_5, будучи службовою особою та зловживаючи своїм службовим становищем, із метою привласнення бюджетних коштів за попередньою змовою з директором ТОВ "Комунальник-1" ОСОБА_6 3 березня 2009 року уклали два договори про проведення у м. Стрию поточного ремонту вулиць Новаківського на суму 28 305, 85 грн. та Руської на суму 39 216 грн., а у квітні 2009 року підписали акти приймання виконаних робіт, хоча фактично такі роботи не виконувалися. Підроблені акти стали підставою для привласнення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бюджетних коштів на загальну суму 67 521, 85 грн.

26 листопада 2009 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області, розглянувши скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на цю постанову, скасував її.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2010 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а постанову суду без зміни.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на помилковість висновків суду про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, а також на порушення вимог кримінально-процесуального закону апеляційним судом, який розглянув справу за відсутності прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати судові рішення, а матеріали за скаргою направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали провадження за скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 й матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора у касаційному поданні про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи не відповідають закону, є обґрунтованими.

За змістом ч. ч. 15, 16 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. За результатами розгляду скарги суддя виносить мотивовану постанову.

Скасовуючи постанову від 27 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо директора МККП Стрийського ОСОБА_5 та директора ТОВ "Комунальник-1" ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд першої інстанції послався на те, що справа порушена за відсутності достатніх приводів та підстав, однак не навів аргументів невизнання такими даних, наведених у постанові прокурора.

Разом із тим, такий висновок суду суперечить даним матеріалів, на підставі яких порушено кримінальну справу, оскільки згідно з ними та постановою про порушення кримінальної справи прокурор м. Стрия прийняв таке рішення за результатами розгляду матеріалів перевірки в порядку нагляду за додержанням бюджетного законодавства в частині виділення коштів по проведенню поточного ремонту вулиць Новаківського та Руської в м. Стрий Стрийським міським комбінатом комунальних підприємств.

Вивчення прокурором даних, що містяться у вказаних матеріалах перевірки, означає безпосереднє виявлення ним ознак злочину, що відповідно до ст. 94 КПК України є приводом до порушення кримінальної справи.

Окрім того, суд належним чином не перевірив розцінені прокурором дані як підстави до порушення кримінальної справи, обмежившись вказівкою про їх відсутність.

Рішення суду про незаконність постанови про порушення кримінальної справи суд обґрунтував ще й тим, що дані висновку ревізії КРВ у Стрийському районі, містах Моршині та Стрию Стрийського МККП за період з 1 жовтня 2007 року по 30 червня 2009 року й зустрічної перевірки з ТОВ "Комунальник - 1", а також висновку ПП "Реал - Сигма" від 17 серпня 2009 року про факт невиконання поточного ремонту вулиць спростовуються результатами експертного дослідження Львівського НДІ судових експертиз від 28 жовтня 2009 року.

Вищенаведене підтверджує те, що суд першої інстанції вдався до оцінки доказів, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи є неприпустимим, а тому постановлене за результатами розгляду скарги судове рішення не можна визнати законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим воно, як і ухвала апеляційної інстанції, яка не звернула увагу на допущені місцевим судом порушення кримінально-процесуального закону, підлягають скасуванню з направленням матеріалів провадження на новий судовий розгляд.

Проте, колегія суддів Верховного Суду України не виявила обставин, які б свідчили про те, що апеляційний суд допустив порушення вимог кримінально – процесуального закону щодо розгляду справи за відсутності прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Як убачається з матеріалів провадження за скаргами, участь у розгляді справи апеляційною інстанцією брала помічник прокурора Закусова О.В. Даних, які б указували на відсутність у неї повноважень для участі в апеляційному перегляді матеріалів провадження за скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи, не встановлено. Не наведені вони і в касаційному поданні.

Також у матеріалах не виявлено повідомлення прокурора, який подав апеляцію, про неможливість його брати участь у її розгляді у визначену дату. Відсутні такі дані й у касаційному поданні.

За таких обставин порушень апеляційним судом вимог ст. 16-1 КПК України щодо змагальності не встановлено.

На підставі наведеного та, керуючись статтями 395 і 396 КПК України та ч. 1 п. 2 Розділу ХIII Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2010 року скасувати, а матеріали провадження за скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.