Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Маринчак Н.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 821/5250/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" (далі - ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) в якому просило суд: визнати протиправними дії ДПІ в межах проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів", в результаті яких складено акт від 04 липня 2014 року № 691/04-62-22-3 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року"; визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування (виключення) на підставі акту від 04 липня 2014 рок № 691/04-62-22-3 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року" в електронних базах даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС "Податковий блок", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" у податкових деклараціях за період березень 2014 року; зобов'язати ДПІ відновити в електронних базах даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС "Податковий блок", показники податкової звітності ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів", зазначені останнім в податкових деклараціях за березень 2014 року; визнати протиправними дії ДПІ в межах проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів", в результаті яких складено довідку від 12 червня 2014 року №630/04-62-22-3/38931749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року"; ввизнати протиправними дії ДПІ щодо коригування (виключення) на підставі довідки від 12 червня 2014 року № 630/04-62-22-3/38931749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень 2014 року" в електронних базах даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС "Податковий блок", суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" у податкових деклараціях за період квітень 2014 року; зобов'язати ДПІ відновити в електронних базах даних, в тому числі в Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС "Податковий блок", показники податкової звітності ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів", зазначені останнім в податкових деклараціях за квітень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами контролюючого органу складено акти від 12 червня 2014 року № 630/04-62-22-3/38931749 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за квітень 2014 року" та від 04 липня 2014 року № 691/04-62-22-3 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року".

Податковий орган зазначив, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що з метою перевірки відповідності адреси підприємства, вказаної у статутних документах його фактичному місцезнаходженню було здійснено виїзд за податковою адресою та встановлено, що за податковою адресою підприємство та його посадові особи відсутні. Про що відповідачем складено акт 11 червня 2014 року №698/04-62-22-3/38931749 незнаходження платника податків за податковою адресою, а також до Головного оперативного відділу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

Так, у висновках Акта зазначено, що зустрічною звіркою за квітень 2014 року документально не підтверджено реальність проведених господарських відносин із контрагентами - постачальниками та покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: постачальники - ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів" - покупці за квітень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту у зв'язку з наведеним вище. Звіркою встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України (2755-17) ) за квітень 2014 року.

Судами встановлено, що такі висновки податкового органу ґрунтуються на підставі баз даних податкового органу, а також враховуючи, що позивачем документально не підтверджено жодним первинними документами факти здійснення господарських відносин у період, що підлягав перевірці.

На підставі висновків Актів податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ДПІ не приймалися, натомість, податковим органом зроблено коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту задекларованих ТОВ "Дніпропетровський завод промислових матеріалів".

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем при проведенні зустрічної звірки не було дотримано вимог Податкового кодексу України (2755-17) , Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, а відповідно у останнього не було правових підстав для коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ІС "Податковий блок".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України (2755-17) .

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 71 ПК України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У відповідності до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (1232-2010-п) .

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (v0236837-11) , згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання '…'.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до Інформаційної системи "Податковий блок" інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року №826/11720/14, від 01 грудня 2015 року у справі №814/1115/14, від 17 листопада 2015 року по справі № 826/17248/14.

При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення на підставі такого акта змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини четверта, п'ята зазначеної статті).

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 821/5250/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.