У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
за участю прокурора
Глоса Л.Ф. і Коротких
О.А.,
ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 березня 2009 року щодо ОСОБА_1
в с т а н о в и л а:
зазначеним вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця та жителя м. Ладижин Вінницької області, раніше судимого 24.04.2008 року за ч. 2
ст. 263 КК України
до штрафу у розмірі 850 грн.,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він улітку 2008 року біля річки Південний Буг у Вінницькій області незаконного придбав кущ дикорослої коноплі, який переніс до місця свого проживання у квартиру АДРЕСА_1, де незаконно без мети збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – каннабіс, вагою у висушеному вигляді 9, 27 г, який незаконно зберігав до вилучення його працівниками міліції 4 грудня 2008 року.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з незастосуванням кримінального закону, який підлягав застосуванню. За доводами касаційного подання неправильне застосування кримінального закону полягало в тому, що суд при постановленні вироку, в порушення вимог ст. 71 КК України, не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, унаслідок чого засудженому призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого внаслідок м’якості.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора ОСОБА_2 на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 24.04.2008 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
Із довідок відділу Державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області № 7-14/6147 та № 3649 від 28 грудня 2008 та 9 жовтня 2009 року відповідно убачається, що ОСОБА_1 повністю не сплатив штраф за попереднім вироком.
Новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, він учинив улітку 2008 року, тобто, не відбувши повністю покарання, призначеного за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Проте суд, призначивши ОСОБА_1 покарання за вчинення нового злочину, не вирішив питання про призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.
З цих підстав вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 не можна вважати законним та обґрунтованим.
За таких обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно усунути зазначені недоліки та постановити рішення з дотриманням вимог і положень кримінального й кримінально-процесуального законодавства. Якщо буде доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, то міру покарання належить призначити відповідно до вимог ст. ст. 65, 71 КК України.
Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
задовольнити касаційне подання заступника прокурора Вінницької області.
Вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суддів.
Судді: Федченко О.С. Коротких О.А. Глос Л.Ф.