Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 листопада 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 5 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1

зазначеною постановою

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Севастополя,

жителя м. Балаклея Харківської області, засудженого вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням,

звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, а провадження у справі закрито.

У апеляційному порядку постанова місцевого суду не переглядалась.

Указаним вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 25 травня 2008 року близько 8-ї години на проїжджій частині автодороги Лозова-Барвінкове у с. Богодарово Барвінківського району Харківської області, в порушення вимог п. п. 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем ВАЗ-2103 і рухаючись зі швидкістю понад 65 км/год, тобто з перевищенням допустимої швидкості руху в населених пунктах, не впорався з управлінням і здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який, рухаючись в попутному напрямку, здійснював поворот наліво. Внаслідок цього потерпілому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.

4 лютого 2009 року, тобто до набрання цим вироком законної сили, ОСОБА_1 звернувся до Барвінського районного суду з заявою про застосування до нього Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 р. (660-17) з підстави наявності у нього неповнолітньої дитини.

Постановою Барвінківського районного суду від 05.02.2009 року ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 2 КК України на підставі ст. ст. 1 п. "в", 6 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) та провадження по справі закрито.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначеної постанови місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що, звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) , місцевий суд не врахував положень п. "з" ст. 7 цього Закону, згідно з якою амністія не застосовується до осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора ОСОБА_3 на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 22 січня 2009 року ОСОБА_1 засуджено за порушення ним правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер. Тобто за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обтяжуючою обставиною якого є заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Згідно з п. "з" ст. 7 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 286 КК України 2001 року; ч 2 і ч.3 ст.. 215 КК України 1960 (2001-05) року).

Усупереч зазначеним вимогам закону суд звільнив ОСОБА_1 від призначеного судом покарання на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Таким чином, постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду належить прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

задовольнити касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 5 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити у той же суд на новий судовий розгляд.