Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 листопада 2009 року матеріали справи за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 2 березня 2009 року щодо ОСОБА_1

зазначеною постановою

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженку м. Горохів Волинської області,

жительку м. Вінниці, засуджену вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15.11.2007 року за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнену від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

звільнено від покарання, призначеного вказаним вироком, на підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

У апеляційному порядку постанова місцевого суду не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винуватою та засуджена за те, що вона 28 грудня 2005 року близько 14-ї години, керуючи автомобілем ВАЗ-21061, на проїжджій частині автодороги Миргород – Велика Багачка Полтавської області під час виконання маневру – об’їзду перешкоди (дільниці дороги, де проводилися ремонтні роботи), в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3, 13.4 Правил дорожнього руху України, змінила напрямок руху, виїхала на смугу зустрічного руху, по якій рухався автомобіль ВАЗ 2106 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до зіткнення цих транспортних засобів. Унаслідок цього водію ОСОБА_2 та пасажирці ОСОБА_3 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 – тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постанови місцевого суду у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Своє прохання обґрунтовує тим, що, звільняючи ОСОБА_1 від призначеного покарання на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) , місцевий суд не врахував положень п. "з" ст. 7 цього Закону, згідно з якими амністія не застосовується до осіб, які вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора ОСОБА_5 на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2007 року ОСОБА_1 засуджено за порушення нею правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілій ОСОБА_4 – тяжкі тілесні ушкодження. Тобто за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, обтяжуючою обставиною якого є заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.

Згідно з п. "з" ст. 7 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 286 КК України 2001 року; ч 2 і ч.3 ст. 215 КК України 1960 року).

Усупереч зазначеним вимогам закону суд звільнив ОСОБА_1 від призначеного судом покарання на підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Таким чином, постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням закону.

З огляду на те, що ухвалою колегії суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах від 17 березня 2009 року вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2007 року щодо ОСОБА_1 скасовано через невідповідність призначеного їй покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженої, а кримінальну справу щодо неї направлено на новий судовий розгляд, відсутні підстави для подальшого провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про звільнення її від призначеного зазначеним вироком покарання.

За таких обставин підлягає закриттю провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про звільнення її від призначеного вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2007 року покарання на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 (660-17) року.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

задовольнити касаційне подання заступника прокурора Вінницької області.

Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 2 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про звільнення її на підставі Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) від призначеного вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області від 15 листопада 2007 року покарання.