Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2009 року, якою

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого, -

звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України, а справу про його обвинувачення за зазначеною статтею закрито на підставі ч. 1 ст. 6 п. 4 КПК України внаслідок Закону України "Про амністію" від 12.12.2008р. (660-17)

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалася.

Як зазначено в постанові суду, органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді Олександрівського сільського голови, будучи службовою особою державним службовцем 4 категорії 7 рангу, в березні 2006 року вчинив службове підроблення, а саме: після прийняття рішення виконкомом Олександрівської сільської ради № 11 від 27.02.2006р. про надання дозволу ЛФ ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Км." на розміщення станції мобільною зв’язку в с. Олександрівка в урочищі "Березники", з метою незаконного оформлення права приватної власності на земельну ділянку на свою дружину ОСОБА_1 та складання угоди в послідуючому на розміщення вказаної станції на цій земельній ділянці, ОСОБА_1 підробив в приміщенні сільської ради рішення 8 сесії 4 скликання Олександрівської сільської ради від 20.06.2003р., про надання у приватну власність ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0.226га, з якої площа 0,012 га для обслуговування будинку, 0,214га по АДРЕСА_1 – для ведення особистого селянського господарства. Підроблене рішення ОСОБА_1 підписав та завірив печаткою сільської ради і 09.03.2006р. передав його спеціалісту Хустського геодезичного підприємства ОСОБА_2, який на його прохання виготовив державний акт па ім’я ОСОБА_1 заповнивши на старому зразку бланку дані стосовно площ земельних ділянок вказаних в підробленому рішенні. Після чого, виготовлений незаконно державний акт підписав та завірив печаткою у службовому кабінеті сільського голови с. Олександрівка.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд, відповідно до ч. 3 ст. 6 КПК України повинен був постановити обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 366 КК України та звільнити ОСОБА_1 від покарання. Крім того, вказує на безпідставність зміни прокурором обвинувачення під час судового слідства – виключення з нього ч. 5 ст. 191 КК України та порушення вимог ст. 277 КПК України, оскільки потерпілим постанова про зміну обвинувачення вручена не була, чим були порушені їх права. Просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав касаційне подання, просив постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв’язку з порушенням судом вимог ст. 277 КПК України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно матеріалам справи, 16 грудня 2008 року прокурор виніс постанову про зміну обвинувачення ОСОБА_1

Як убачається з протоколу судового засідання потерпілі (413 осіб) у судовому засіданні 16 грудня 2008 року присутні не були (а.с. 80-82). Не зважаючи на це, суд продовжив розгляд справи і в порушення вимог ст. 277 КПК України, постанова про зміну ОСОБА_1 обвинувачення потерпілим вручена не була, їм не було роз’яснено право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі, потерпілі в дебатах не виступали і свою думку з приводу доведеності вини ОСОБА_1 та кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 191 КК України не висловлювали, оскільки після зміни прокурором обвинувачення справа розглядалася лише в межах нового обвинувачення.

Тому, прийняте судом рішення про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 6 п. 4 КПК України є передчасним, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню на підставі істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід врахувати наведене та постановити законне й обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково.

Постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 11 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.