Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 19 листопада 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 27 травня 2009 року щодо ОСОБА_1.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 березня 2009 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до позбавлення волі на 1 рік 6 місяців без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та на підставі ст. 76 КК України на нього покладені певні обов’язки.

Судом вирішено питання щодо стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 7.10.2006 року, керуючи автомобілем ВАЗ-21150 д.н. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Леніна в смт. Андріївка Бердянського району, здійснюючи поворот наліво, в порушення вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху, не пропустив автомобіль "Опель-омега" д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по смузі зустрічного руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, в результаті чого потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній засуджений ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на неповноту та однобічність у дослідженні обставин справи. На його думку, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається на протиріччя, які містяться у висновках експертиз.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах, а саме: показаннях свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з яких убачається, що ОСОБА_1,керуючи автомобілем та здійснюючи лівий поворот та не перконавшись у безпечності маневру, не пропустив автомобіль під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку та допустив зіткнення з цим автомобілем.

Згідно звисновками судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що під час зіткнення з автомобілем засудженого вона ударилась головою об підголівник. Після цього, їй стало погано і вона була доставлена в лікарню. Після ДТП стан її здоров’я погіршився, вона почала втрачати свідомість і звернулася в лікарню, де проходила стаціонарне та амбулаторне лікування.

Згідно з висновками судово-автотехнічної експертизи дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху та знаходяться в прямому причинному зв’язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.

Призначене покарання є справедливим і відповідає вимогам кримінального закону.

За таких обставин підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.