Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Вінницької області на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2009 року та постанову цього суду від 25 червня 2009 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 301 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на два роки та з конфіскацією порнографічної кіно- та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування та з конфіскацією кіно- та відеопродукції.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 червня 2009 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 уточнено – перший абзац резолютивної частини вироку викладено в такій редакції: ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади адміністратора комп’ютерних клубів, займатися комп’ютерною діяльністю пов’язаною з продажем кіно- та відеопродукції на території України строком на два роки та з конфіскацією порнографічної кіно- та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування та з конфіскацією кіно- та відеопродукції.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, за обставин викладених у вироку, 18 лютого 2009 року виготовив та 19 лютого 2009 року збув ОСОБА_2 відеопродукцію порнографічного характеру.

27 лютого 2009 року ОСОБА_1 повторно збув відеопродукцію порнографічного характеру при контрольній закупівлі працівникам міліції.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор посилається на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання, крім того, на думку прокурора, суд всупереч вимогам ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування додаткового покарання. Прокурор просить вирок та постанову місцевого суду скасувати, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив задовольнити касаційне подання, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням тільки тих осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років. Звільнити особу від відбування іншого виду покарання з випробуванням суд не вправі.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24 жовтня 2003 року № 7 (v0007700-03) , при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням призначені відповідно до ст. 77 КК України додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про що суд зазначає в резолютивній частині вироку.

Проте, як видно з оскаржуваного вироку та постанови, суд, призначивши ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, всупереч вимогам закону звільнив засудженого від відбування цього виду покарання.

За таких обставин вирок та постанова щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

При новому розгляді справи мають бути перевірені й інші доводи, викладені у касаційному поданні.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

касаційне подання першого заступника прокурора Вінницької області задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2009 року та постанову цього ж суду від 25 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.