Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Тилика Т.М.,

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 30 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на вирок Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6

Цим вироком

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не мав судимості,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування заподіяної шкоди 60878 гривень 45 копійок.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2010 року вирок щодо ОСОБА_6 змінено. Перекваліфіковані дії ОСОБА_6 з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Рішення суду про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 50000 гривень на відшкодування моральної шкоди скасовано. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 10878 гривень 45 копійок на відшкодування матеріальної шкоди. В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 12 грудня 2008 року, приблизно о 20 год.30 хв., перебував у АДРЕСА_1, де проживала його співмешканка ОСОБА_7, та вживав алкогольні напої. Приблизно о 22 год. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 умисно завдавав їй удари по різних частинах тіла, від чого ОСОБА_7 впала та вдарилась головою. ОСОБА_6 побачив кров та втік з місця події. 15 грудня 2008 року у непритомному стані ОСОБА_7 виявила її сестра, а 18 грудня 2008 року ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень померла у лікарні.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 посилається на те, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність умислу ОСОБА_6 на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень не відповідають обставинам справи, внаслідок чого суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_6 з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України. З цих підстав просить ухвалу суду апеляційної інстанції щодо нього скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_4 на підтримання касаційної скарги, думку прокурора Тилика Т.М., який вважав обгрунтованою касаційну скаргу потерпілої, а ухвалу суду апеляційної інстанції незаконною та необгрунтованою, такою, що підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, крім інших даних, мають бути зазначені докладні мотиви прийнятого рішення, а також викладається аналіз доказів, досліджених під час повного або часткового судового слідства, проведеного апеляційним судом.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд не проводив повного або часткового судового слідства, а тому не міг вважати встановленими інші обставини вчинення злочину, окрім зазначених у вироку суду першої інстанції, а апеляційний суд визнав, що ОСОБА_7 померла від тяжких тілесних ушкоджень, які були заподіяні їй необережними діями ОСОБА_6

Такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на законі, оскільки при задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_6 апеляційний суд всіх доказів у справі належним чином не перевірив, лише вибірково послався на дані, зазначені у висновку експерта, і залишив поза увагою докази, дослідження та правильна оцінка яких могли істотно вплинути на його висновки щодо винності ОСОБА_6

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_8 було виявлено масивну подапоневротичну гематому тім’яно-потиличної ділянці голови зліва; гостру субдуральну гематому з субарахноїдальним крововиливом лівої гемосфери, субарахноїдальні крововиливи в лівій і правій скроневій ділянках голови, які стали причиної її смерті, а також виявлено крововиливи на руках та на задній поверхні тулуба. Виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження утворились від не менше 6 ударно-травматичних дій і не мають ознак, характерних для падіння з висоти власного зросту, всі вони утворились від травматичної дії у зазначених ділянках з докладанням достатньої сили.

Засуджений ОСОБА_6 15 грудня 2008 року (у день виявлення потерпілою ОСОБА_5 ОСОБА_8 у непритомному стані) у Ленінському РВ пояснював, що він штовхнув ОСОБА_7, вона впала та вдарилась головою.

Під час допитів його у якості підозрюваного та обвинуваченого засуджений ОСОБА_6 змінював свої показання та заперечував те, що штовхав ОСОБА_7

З метою перевірки суперечливих показань ОСОБА_6 у судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_9, який повністю підтвердив висновок судово-медичної експертизи і пояснив, що виявлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження в області голови могли виникнути як від удару, так і внаслідок падіння і удару головою об стінку, однак таке падіння трапилось також внаслідок силового впливу на неї, а не через випадкове падіння з висоти власного зросту.

Згідно з даними рапорту працівника міліції Ленінського РВ м.Запоріжжя від 15 грудня 2008 року, 15 грудня 2008 року у 5-ту міську лікарню м.Запоріжжя була доставлена ОСОБА_7 з діагнозом "черепно-мозкова травма, струс головного мозку, підшкірна гематома потиличної частини голови", яка пояснювала, що була побита співмешканцем.

Крім того, з показань потерпілої ОСОБА_5 убачається, що 12 грудня 2008 року ОСОБА_7 телефонувала їй і повідомила, що ОСОБА_6 розбив їй голову. Також пояснювала, що засуджений ОСОБА_6 і раніше бив ОСОБА_7, у зв’язку з чим вона зверталась в міліцію, що підтверджується даними адміністративного матеріалу щодо нього (арк.214-217), порушеного за заявою ОСОБА_7

Апеляційний суд не звернув уваги на ці докази у справі та зазначив, що умислом ОСОБА_6 не охоплювалось заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, а щодо її смерті є необережна вина у виді злочинної недбалості, і перекваліфікував з ч.2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд до того ж апеляційного суду.