Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 12 листопада 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на та постанову Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року.

Постановою начальника СВ ВПМ Куп’янської ОДПІ ДНА в Харківській області від 2 червня 2007 року порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 212-1 КК України щодо посадових осіб ВАТ "Авток" за умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, скоєне за попередньою змовою групою осіб на суму 302427,26 грн..

Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 оскаржив зазначену постанову до Куп’янського міськрайонного суду Харківської області, який своєю постановою від 27 листопада 2007 року задовольнив його скаргу та скасував вищезазначену постанову начальника СВ ВПМ Куп’янської ОДПІ ДНА в Харківській області та в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ВАТ "Авток" відмовив.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року постанова Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2007 року залишена без зміни.

У постанові від 27 листопада 2007 року суд першої інстанції зазначив, що органи досудового слідства не мали достатніх приводів та підстав для порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ВАТ "Авток", не була проведена належна перевірка щодо ненадходження до Пенсійного фонду 341 296,02 грн..

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд, тому що апеляційним судом допущена однобічність та неповнота у дослідженні матеріалів справи. Зазначається, що судами не дана належна оцінка даним, що містяться в акті документальної перевірки ВАТ "Авток", звітах підприємства, що надавалися Пенсійному фонду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи, передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила кримінальну справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Як убачається із матеріалів справи, органами досудового слідства представлено достатньо матеріалів для вирішення питання про наявність приводів та підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи, а саме: матеріали прокурорської перевірки, акт документальної перевірки ВАТ "Авток" та інші документи.

Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності приводів та підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи, в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову без зміни.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянувши справу з порушенням вимог ст. 236-8 КПК України, дійшли передчасного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи, то постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню та направленню на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду необхідно у відповідності з вимогами ст. 236-8 КПК України перевірити наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови, та, не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, постановити законне і справедливе судове рішення.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 27 листопада 2007 року року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 28 грудня 2007 року щодо посадових осіб ВАТ "Авток" скасувати, а справу направити новий судовий розгляд.