Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 25 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2010 року,

яким засуджено

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

такого, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 185 КК України на 120 годин громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 281 гривню 52 копійки за проведення судово-дактилоскопічної експертизи.

Вирішено питання про речові докази.

ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 жовтня 2009 року приблизно о 17 годині в приміщенні магазину "Лілея", розташованому в АДРЕСА_2 Дніпропетровської області, з тумбочки торгової вітрини таємно викрав гроші в сумі 540 гривень, заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4, діючи в інтересах засудженого ОСОБА_5, просить вирок місцевого суду скасувати, а ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку із зміною обстановки. Зазначає, що судом було безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав. Вважає, що ОСОБА_5 після вчинення злочину перестав бути суспільно небезпечною особою.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Винуватість ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 185 КК України підтверджуються дослідженими та належним чином оціненими судом доказами і у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи захисника про безпідставну відмову суду в звільненні ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є необґрунтованими.

Відповідно до вимог наведеної норми закону особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності із зазначених вище підстав є правом суду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заявляв клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв’язку з тим, що останній як особа, яка вчинила злочин, перестав бути суспільно небезпечним. Своє прохання мотивував тим, що ОСОБА_5 вину визнав повністю та щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, примирився з потерпілою та відшкодував заподіяні збитки, інших правопорушень не вчинив та займається питанням працевлаштування.

У матеріалах справи також міститься письмове клопотання засудженого з аналогічним проханням.

Наведене клопотання судом розглянуто з дотримання вимог кримінально-процесуального закону.

Суд належним чином оцінив всі обставини справи, у тому числі поведінку ОСОБА_5 під час провадження досудового слідства та в суді, та не встановив відповідних змін в умовах життя засудженого, що позитивно плинули на нього та його статус і свідчили б про те, що він у майбутньому не буде вчиняти злочини.

Рішення суду про відмову в звільненні ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України є законним і обґрунтованим.

У касаційні скарзі захисник навів ті самі обставини, які були предметом дослідження судом першої інстанції.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну вироку, не встановлено.

Таким чином, при перевірці даної справи за доводами, викладеними у касаційній скарзі, не виявлено передбачених ч. 1 ст. 398 КПК України підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів –

У задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_4 відмовити.