Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 23 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2010 року, постановлених щодо ОСОБА_5.

Вироком суду

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, такий, що не мав судимості

засуджений за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 7 років.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2010 року вирок суду залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 9 вересня 2008 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у кімнаті гуртожитку, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Києві, на ґрунті неприязних стосунків, вчинив замах на вбивство ОСОБА_6, заподіявши йому удар ножем у ділянку лівої грудної клітини, однак умисел засудженого не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень із направленням справи на новий судовий розгляд. Свою позицію захисник аргументує тим, що суд не вжив заходів для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, не з’ясував обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та дійшов передчасного, на думку захисника, висновку про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у її задоволенні з таких підстав.

Викладені в скарзі захисника доводи про необґрунтованість засудження ОСОБА_5 перевірені і визнані безпідставними.

В судовому засіданні засуджений не заперечував, що після сумісного вживання алкогольних напоїв між ним та потерпілим виникла сварка, після чого останній пішов до кімнати та ліг відпочивати. При цьому засуджений пояснив, що, будучи обуреним на слова та дії ОСОБА_6, схопив зі столу ніж та, підійшовши до ліжка потерпілого, вдарив його ножем у бік.

З показань потерпілого ОСОБА_6, які він дав в судовому засіданні, вбачається, що між ним та засудженим виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 висловив на його адресу погрозу. Пізніше він повернувся до кімнати та ліг відпочивати. Через деякий час прокинувся від сильного болю у серці та побачив перед собою ОСОБА_5 з ножем в правій руці, який був закривавлений. Засуджений знову замахнувся на нього з ножем, але він, схопившись правою рукою за лезо ножа, не дав йому можливості нанести ще один удар. Відчуваючи, що втрачає свідомість від отриманого тілесного ушкодження, він попросив ОСОБА_5 викликати швидку допомогу, на що останній відповів, що нічого робити не буде.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що під час вживання спиртних напоїв між ОСОБА_5 та потерпілим виникла суперечка. Пізніше він з потерпілим зайшли до кімнати та лягли відпочивати. Прокинувшись від галасу, він побачив потерпілого з закривавленою раною і на запитання до ОСОБА_5, що сталося, останній відповів, що він ножем вдарив ОСОБА_6

За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_6 виявлено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення грудей та живота зліва з ушкодженням лівої легені, селезінки та підшлункової залози, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. Дане тілесне ушкодження виникло від дії клинка ножа.

Наведені докази обґрунтовано покладені в основу вироку, оскільки узгоджуються між собою та підтверджуються сукупністю інших доказів, яким судом дана належна оцінка, а саме: показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними протоколів огляду місця події, очних ставок, відтворення обстановки та обставин події, а також іншими доказами.

Враховуючи конкретні обставини справи, а саме те, що конфлікт між потерпілим та засудженим, який виник на грунті неприязних стосунків, фактично був розв’язаний, однак ОСОБА_5 після цього через деякий проміжок часу взяв ніж та заподіяв ним удар у життєво важливий орган потерпілому, який спав, те, що засуджений відмовив потерпілому у виклику швидкої допомоги для надання своєчасної медичної допомоги, суд зробив правильний висновок, що умисел засудженого був спрямований на позбавлення життя потерпілого, однак йому не вдалося його реалізувати з причин, які не залежали від його волі.

Твердження захисника про те, що удар ножем ОСОБА_5 заподіяв потерпілому у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого були предметом ретельної перевірки судом першої та апеляційної інстанцій та у їх задоволенні обґрунтовано відмовлено і рішення судів у цій частині є належним чином умотивованими та обґрунтованими.

Викладені в скарзі захисника доводи про те, що суд не дав належної оцінки скарзі приватного обвинувачення відносно ОСОБА_6, поданої ОСОБА_5 під час судового розгляду, за обставинами конфлікту, який відбувся до нанесення засудженим удару ножем потерпілому позбавлені підстав, оскільки судом зроблено правильний висновок про те, що зазначений факт не може вплинути на правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 та обґрунтованість його засудження.

Дії ОСОБА_5 за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно, покарання йому призначено відповідно до ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень при перевірці матеріалів справи не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394 КПК України (у редакції законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-ІV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), колегія суддів,

у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_4 відмовити.