5-3810км10 Про халатне поводження працівником міліції із табельною зброєю, що призвело до спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілого - 23.11.2010 Прийняття

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 23 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області та представника цивільного відповідача – управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області ( далі- УМВС України в Житомирській області) Беспризванного А.А. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 3 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 18 травня 2010 року щодо ОСОБА_5

Вироком суду

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше

засуджений за ч. 2 ст. 367 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади міліціонера окремої роти міліції швидкого реагування "Беркут" УМВС України на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи.

Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_5 звільнений від призначеного покарання в зв’язку із закінченням строків давності.

За вироком суду постановлено стягнути з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_6 4 133, 87 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 250000 грн – у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 травня 2010 року вирок суду змінено: зменшено розмір відшкодування матеріальної шкоди з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_6 з 4 133, 87 грн до 3339, 70 грн. У решті вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за таких обставин.

10 грудня 2004 року ОСОБА_5, будучи представником влади - міліціонером другого оперативного взводу окремої роти міліції швидкого реагування "Беркут" УМВС у званні старшого сержанта міліції, у складі 10 працівників ОРМОП "Беркут" був направлений на перевірку телефонного повідомлення, яке надійшло від незнайомої особи до чергової частини Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області по телефонній лінії "02" про те, що на території пансіонату "Лісовий берег", який розташований в приміському лісовому масиві м. Житомира група осіб в кількості 15 чоловік з’ясовують між собою стосунки та погрожують один одному застосуванням вогнепальної та холодної зброї. Прибувши на місце за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівське шосе, 1, працівники міліції розділилися на декілька груп, одна з яких у кількості 3 осіб, серед яких був ОСОБА_5 направилася оглянути берег річки Тетерів та будинки для літнього відпочинку. Підбігши до одного з будинків, ОСОБА_5 помітив 4 чоловіків, яким дав команду "стояти, міліція" та попередив, що у разі невиконання його команди щодо них буде застосована зброя. При цьому ОСОБА_5, будучи представником влади, діючи всупереч ч. 1 ст. 15-1 Закону України "Про міліцію" та вимогам п.п. 1.9.6; 4.7.2 Інструкції із заходів безпеки при поводженні із табельною вогнепальною зброєю, затвердженою наказом МВС України № 1444 від 25 листопада 2003 року та функціональним обов’язкам старшого сержанта міліції ОРМОП "Беркут" УМВС України в Житомирській області, зняв АКСМ із запобіжника та дослав патрон в патронник і наказав невідомим особам лягти на землю. Підбігши до одного з молодих людей, як пізніше було встановлено ОСОБА_6, при поваленні останнього на землю, ОСОБА_5, порушивши вищевказані норми закону та Інструкції внаслідок необережного та недбалого поводження із табельною вогнепальною зброєю – автоматом АКСМ, здійснив постріл у притул в спину лежачому обличчям до землі ОСОБА_6, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень в частині вирішеного цивільного позову, оскільки вважає, що всупереч вимогам закону УМВС України в Житомирській області судом безпідставно визнано відповідачем по заявленому потерпілим позову, оскільки, як вважає прокурор, завдана діями представника влади – працівника міліції при здійсненні ним своїх повноважень шкода підлягає відшкодуванню за рахунок держави в особі Державного казначейства України, яке управляє коштами Державного бюджету України та є розпорядником цих коштів. Крім того, на думку прокурора, сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому, є завищеною.

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача Беспризванний А.А. також не погоджується з вирішеним судом цивільним позовом, оскільки вважає, що шкоду, завдану потерпілому внаслідок злочинних дій ОСОБА_5, вчинених ним як представником влади – міліціонером ОРМОП "Беркут" УМВС України в Житомирській області під час виконання своїх обов’язків, повинна відшкодовувати держава в особі Державного казначейства України, а не УМВС України в Житомирській області, як це невірно визначив суд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Саленка І.В., який просив частково задовольнити касаційне подання прокурора та касаційну скаргу представника цивільного відповідача, вважаючи, що судові рішення підлягають скасуванню в частині вирішеного судом цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, думку представника цивільного відповідача, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання прокурора та касаційної скарги представника цивільного відповідача, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його визнано винним та засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних та перевірених у судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 367 КК України та призначене покарання у касаційному поданні прокурором не оспорюється.

Викладені в поданні та скарзі представника цивільного позивача доводи про те, що всупереч вимогам закону УМВС України в Житомирській області судом безпідставно визнано відповідачем по заявленому потерпілим позову, оскільки, на думку касаторів, завдана діями представника влади – працівника міліції при здійсненні ним своїх повноважень шкода підлягає відшкодуванню за рахунок держави в особі Державного казначейства України, яке управляє коштами Державного бюджету України та є розпорядником цих коштів, перевірені і визнані безпідставними.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, будучи міліціонером другого оперативного взводу окремої роти міліції швидкого реагування "Беркут" УМВС України в Житомирській області, вчинив злочин, за який засуджений цим вироком, під час виконання своїх службових обов’язків.

Вирішуючи заявлений у кримінальній справі цивільний позов про відшкодування завданої злочинними діями ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди, суд обґрунтовано визнав відповідачем по справі та стягнув відповідні суми у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди саме УМВС України в Житомирській області, оскільки відповідно до змісту ст. 1172 ЦК України відшкодування шкоди, заподіяної з вини працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов’язків, має здійснювати організація, що також убачається з положень ст. 1176 ЦК України.

Крім того згідно із ст. 5 Закону України "Про міліцію" на працівника міліції покладається виконання ряду обов’язків, спрямованих на забезпечення гідного, гуманного ставлення до особи, поваги та захисту прав людини, у тому числі й тих, неналежне невиконання яких поставлено в провину ОСОБА_5 У разі невиконання працівником міліції вимог, встановлених цією статтею, особа, права якої було порушено, та/або її представник (родичі, захисник) можуть звернутися із заявою про відшкодування шкоди, зокрема й моральної. Відповідно до ст. 25 того ж Закону при порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина обов’язок по відшкодуванню шкоди покладається на міліцію.

Отож, виходячи із наведених положень, суд належно встановив природу правовідносин, які виникли між сторонами у зв’язку із заподіянням шкоди, обґрунтовано визначив, що саме УМВС України в Житомирській області повинно нести відповідальність за її спричинення ОСОБА_6, та зазначив правові підстави для задоволення позовних вимог.

Твердження прокурора про те, що сума моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому, є завищеною перевірені і визнані безпідставними.

Вирішуючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди у сумі 250 000 грн, суд обґрунтовано виходив із того, що внаслідок злочинних дій старшого сержанта міліції ОРМОП "Беркут" УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 позивачеві – потерпілому ОСОБА_6 були завдані тяжкі тілесні ушкодження – видалена верхня доля лівої легені, внаслідок чого потерпілий відчував фізичний біль, тривалий час лікувався, переніс декілька операцій, в молодому віці став інвалідом Ш групи, психологічно страждав з приводу вимушених змін у звичайному житті.

головуючого	Гриціва М.І.,
суддів	Коротких О.А. та Прокопенка О.Б.,
представника цивільного відповідача	Беспризванного А.А.