Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 3 березня 2009 року відносно ОСОБА_1,

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 15 грудня 2008 р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що не має судимості в силу статті 89 КК України,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки позбавлення волі.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 6 грудня 2005 р. приблизно в 21 год. він і ОСОБА_3, якого було засуджено вироком Приморського районного суду м. Одеси від 29 червня 2006 р., за попередньою змовою, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, застосували до потерпілого ОСОБА_2 небезпечне для життя та здоров’я насильство, що виявилося у заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, відкрито викрали належне йому майно загальною вартістю 921 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 3 березня 2009 року вирок суду змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням на нього обов’язку, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, просить ухвалу апеляційного суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та м’якістю призначеного покарання, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Посилання апеляційного суду на те, що згідно з показаннями потерпілого удари ножем йому завдав ОСОБА_3, а не засуджений, не відповідають матеріалам справи. Із протоколу допиту потерпілого (а.с. 10) вбачається, що потерпілий не бачив, хто конкретно завдавав йому удари ножем.

Приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, апеляційний суд не врахував того, що за змістом ч. 1 ст. 75 КК України та абз. 2 п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) суд може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням лише у тому випадку, якщо він, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та належним чином мотивує його.

Апеляційний суд належним чином не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких.

Як на підставу для звільнення засудженого від відбування покарання, апеляційний суд послався на ті самі обставини, які вже були враховані судом першої інстанції при призначенні йому більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України. Апеляційний суд не обґрунтував свій висновок про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, а також не звернув увагу на те, що засуджений ухилявся від слідства на території Республіки Молдова та Російської Федерації, і був засуджений вироком Желєзнодорожного міського суду Московської області РФ за злочин, передбачений п. "в" ч. 2 ст. 158 КК РФ - крадіжку із заподіянням значної шкоди особі (а.с. 60) на два роки позбавлення волі, тобто після вчинення злочину в Україні на шлях виправлення не став.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційного подання про неправильне застосування апеляційним судом кримінального закону, у зв’язку з чим ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати, а кримінальну справу – направити на новий апеляційний розгляд.

Новий апеляційний розгляд справи належить здійснити з дотриманням всіх вимог закону.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 3 березня 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.