Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_5,

вироком Маневицького районного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

таку, що немає судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 310 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробування з іспитовим строком три роки, з покладенням обов’язків не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з’являтися для реєстрації у ці органи.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона на початку травня 2009 року на двох своїх присадибних ділянках в с. Чорниж Маневицького району Волинської області, одна з яких знаходиться поблизу її власного житлового будинку, а друга в східній частині села, незаконно без передбаченого законом спеціального дозволу, посіяла та виростила 28 740 кущів маку снотворного.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок невиправданої м’якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Тилика Т.М., який підтримав касаційне подання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно із вироку, звільняючи ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, визнала вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, визначаючи ОСОБА_5 покарання, суд в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, зокрема те, що відповідно до класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України, вчинений засудженою злочин є тяжким, а також велику кількість рослин снотворного маку, яку вона вирощувала на значній площі на двох земельних ділянках.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення закону й залишив без зміни вирок місцевого суду.

За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене і якщо суд дійде висновку щодо доведеності винності ОСОБА_5 у злочині, за який її притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене їй за вироком суду від 18 серпня 2009 року покарання слід вважати невиправдано м’яким.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 18 серпня 2009 року та ухвала апеляційного суду Волинської області від 18 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати в зв’язку з м’якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.