Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 12 листопада 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 7 серпня 2009 року стосовно обвинуваченого

ОСОБА_1

за п. п. 6,10, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 і ч. 3 ст. 153 КК України,

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 8 лютого 2008 року о 21.30, перебуваючи в нетверезому стані, неподалік буд. АДРЕСА_1 в м. Лисичанську напав на ОСОБА_2. і побив потерпілу. При цьому він ударив її куском бетону і затягнув до кущів, де продовжив побиття потерпілої, душив за шию, а потім задовольнив статеву пристрасть неприродним способом, позбавив життя і заволодів майном ОСОБА_2 на суму 145 грн. 80 коп.

Визнавши однобічним і неповним досудове слідство, суд знову повернув справу на додаткове розслідування. На думку суду, не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 лютого 2009 року про направлення справи на додаткове розслідування. Зокрема ОСОБА_1 пред’явлено не конкретне обвинувачення щодо побиття потерпілої і механізму заподіяння їй тілесних ушкоджень. Не з’ясовано дані про те, де саме і в який спосіб обвинувачений сам одержав тілесні ушкодження. Чи дійсно була в потерпілої сумка? Не усунуто суперечності у висновках експертиз.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Твердить, що в справі зібрано достатньо доказів для встановлення істини. Всі версії перевірені. Справа може бути розглянута по суті, без направлення її на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який не підтримав доводи касаційного подання і просив направити справу на додаткове розслідування, виступ захисника ОСОБА_3., який заперечував проти задоволення касаційного подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення.

Згідно зі ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглядав справу в касаційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи. Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався, а органи досудового слідства при додатковому розслідуванні цієї справи - ні.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 10 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 153 КК України, але обвинувачення йому пред’явлено неконкретне. Як убачається з обвинувального висновку, ОСОБА_1 ударив потерпілу куском бетону, але в який спосіб він це зробив і куди саме наносився такий удар, органи слідства не вказали. Сам ОСОБА_1 ці обставини заперечує.

На місці події було виявлено і вилучено камінь, зі слідами, схожими на кров. У висновках експерта значиться, що виявлені сліди крові могли походити від потерпілої. У неї виявлено численні ушкодження. За висновком обвинувачення потерпілій було заподіяно не менше 19 ударів, у тому числі 13 ударів у голову. Разом із тим, у висновках експерта значиться, що в потерпілої виявлено не менше 21 травми, з яких 15 травм були нанесені в голову. Як і ким заподіяні решта травм потерпілій, в обвинуваченні не зазначено.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він душив потерпілу руками. Проте у висновках експертизи зазначено, що смерть потерпілої наступила як від здавлювання шиї руками, так від здавлювання шиї м’яким предметом. При цьому, в потерпілої виявлено м’яку странгуляційну борозну на шиї. Який механізм утворення цього ушкодження, органи слідства не встановили.

Органи слідства не усунули суперечності щодо часу і механізму утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, і про які йдеться у висновках експерта.

Органи досудового слідства мали були з’ясувати питання стосовно сумки ОСОБА_2 Чи дійсно на місці події потерпіла була з сумкою? Якщо була, то в який спосіб нападник заволодівав цією сумкою під час протиправних дій?

Не усунуті суперечності у висновках судово-медичних експертиз щодо речових доказів, які в деталях описані в ухвалі суду. У такому разі органам досудового слідства потрібно було б провести комплексні експертні дослідження, але цього не було зроблено.

Отже, ці та інші зазначені в ухвалі недоліки слідства давали суду підстави визнати, що досудове слідство у справі проведено однобічно й неповно. Залишились недослідженими обставини, на які вказав суд, який вже повертав справу на додаткове розслідування. З’ясування цих обставин може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Тому доводи в касаційному поданні прокурора про те, що суд безпідставно повернув справу на додаткове розслідування, є необгрунтованими.

ухвала суду є законною і підлягає виконанню органами досудового слідства.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 7 серпня 2009 року стосовно ОСОБА_1 – без зміни.