Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_4 та касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Баришівського районного суду Київської області від 12 березня 2010 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець с. Ріпне Рожнятівського району

Івано-Франківської області, раніше не судимий,

засуджений за ч. 2 ст. 342 КК України на 4 місяці арешту, за ч. 2 ст. 343 КК України на 3 місяці арешту, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці 18 днів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати в сумі 1520 грн. 21 коп.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 травня 2010 року вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків та здійснював вплив на працівників міліції у формі висловлювання погроз на їхню адресу, вчиняв інші активні дії з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків з використанням свого службового становища, за таких обставин.

ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, 11 липня 2009 року приблизно о 18-ій год. 30 хв., керуючи автомобілем "Мітсубісі Л-200" державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом, на автодорозі із с. Кийлів у напрямку с.Вороньків Бориспільського району Київської області під час здійснення обгону автомобіля "Фольцваген-пасат" державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 допустив контакт заднім правим колесом свого причепа з автомобілем "Фольцваген-пасат".

Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5, не зупинившися, продовжив свій рух і зупинився тільки після того, як автомобіль "Фольцваген-пасат" під керуванням ОСОБА_6 наздогнав його та примусив зупинитися на узбіччі автодороги.

ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 встановити на технічно-сервісній станції суму завданих внаслідок ДТП збитків та відшкодувати їх, на що останній запропонував у рахунок відшкодування збитків 500 грн., а отримавши відмову, сів за кермо автомобіля та намагався поїхати з місця пригоди, однак ОСОБА_6 за допомогою своїх синів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перешкодили цьому, ставши перед автомобілем ОСОБА_5, і викликали по телефону працівників ДАІ.

На місце пригоди прибули працівники ВДАІ з обслуговування Бориспільського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області старший дізнавач ОСОБА_9 та старший інспектор ОСОБА_10, які запропонували учасникам пригоди надати реєстраційні документи на транспортні засоби.

ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники міліції, які виконують покладені на них Законом України "Про міліцію" (565-12) службові обов'язки з фіксації ДТП, посилаючись на те, що він займає посаду заступника начальника ВПМ Бориспільської ОДПІ і є впливовою людиною та має реальні можливості вирішити питання щодо подальшого перебування в органах внутрішніх справ ОСОБА_9 і ОСОБА_10, з метою перешкодити виконанню останніми своїх службових обов'язків, почав висловлюватися на їхню адресу нецензурною лайкою, погрожував звільненням із займаної посади та вимагав залишити місце ДТП, не проводячи його фіксації та документального оформлення.

При цьому ОСОБА_5, не зважаючи на неодноразові законні вимоги співробітників міліції не вчиняти дії з предметами, що мають на собі сліди ДТП, почав за допомогою ключів відкручувати праве колесо причепа, яке деформувалося внаслідок зіткнення з автомобілем "Фольцваген-пасат", порушуючи тим самим обстановку ДТП та унеможливлюючи правильне її фіксування.

Старший дізнавач ВДАІ з обслуговування Бориспільського району ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_5, що оформлення ДТП не закінчено, а тому порушувати обстановку не можна, на що останній не відреагував та продовжив відкручувати колесо причепа. ОСОБА_9, виконуючи покладені на нього службові обов'язки, став перешкоджати ОСОБА_5 вчиняти протизаконні дії та намагався відсторонити останнього від колеса і забрати ключі, за допомогою яких, той відкручував колесо.

Тоді ОСОБА_5 став відкручувати запасне колесо з метою його подальшої заміни на пошкоджене, на що ОСОБА_9 вкотре зробив йому зауваження, але ОСОБА_5 ніяким чином не відреагував. Тому ОСОБА_9 узяв його за праву руку, в якій останній тримав ключ, щоб перешкодити його незаконним діям. ОСОБА_5, усвідомлюючи, що ОСОБА_9 є працівником правоохоронного органу, висловився на його адресу нецензурною лайкою та правою рукою, відмахуючись, декілька разів ударив його автомобільним ключем по правій руці та по передній частині тулуба в область нагрудного знаку працівника ДАІ, здійснивши таким чином опір працівнику правоохоронного органу.

Потім ОСОБА_5 підійшов до службового автомобіля ВДАІ ВАЗ 2107, в якому знаходився старший інспектор ВДАІ з обслуговування Бориспільського району ОСОБА_10 та намагався відібрати пояснення від іншого учасника ДТП, і усвідомлюючи, що ОСОБА_10 є працівником правоохоронного органу та виконує свої службові обов'язки, з метою перешкоджання виконання ним своїх службових обов'язків по фіксації ДТП, схопився за лівий погон форменої сорочки ОСОБА_10, відірвав його та кинув в останнього.

Після вказаних дій, ігноруючи законні вимоги працівників ВДАІ не порушувати обстановку ДТП, ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_11, який прибув на місце ДТП разом із його тіткою ОСОБА_12, замінив праве пошкоджене колесо причепа, та сівши за кермо автомобіля "Мітсубісі Л-200" закрився із середини на замок.

Через декілька хвилин, на місце дорожньо-транспортної пригоди прибув начальник ВДАІ з обслуговування Бориспільського району ОСОБА_13, який підійшов до автомобіля, в якому закрився ОСОБА_5, та вимагав надання необхідних документів на автомобіль. Останній, ігноруючи законні вимоги працівника міліції завів транспортний засіб та розпочав рух уперед, створюючи своїми діями реальну загрозу життю та здоров'ю працівників міліції та пошкодженню державного майна, а саме службових автомобілів, які за вказівкою ОСОБА_13 блокували рух його автомобіля.

Оскільки працівники міліції перебували попереду автомобіля ОСОБА_5, він включив задню передачу та, вивернувши кермо, з'їхав у кювет, де по полю втік з місця пригоди.

У касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_4 стверджує про недоведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, вважає показання свідків не достовірними, а тому вони не можуть бути покладені в основу обвинувачення. Просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу закрити за відсутністю складу злочину.

У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки призначене ОСОБА_5 покарання не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів і є надто м’яким. Вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України, оскільки, відхиляючи доводи апеляції щодо м’якості покарання, суд таке своє рішення нічим не мотивував.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., обговоривши доводи касаційних скарг адвоката і прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають із таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини злочинів, учинених ОСОБА_5, і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 у чиненні опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків та здійсненні впливу на працівників міліції з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків, із використанням свого службового становища, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені зібраними й дослідженими по справі доказами.

Так, зокрема, свідок ОСОБА_9 показав, що 11 липня 2009 року перебуваючи спільно із старшим інспектором ВДАІ з обслуговування Бориспільського району ОСОБА_10 на добовому чергуванні і отримавши повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на автодорозі с. Вороньків - с. Кийлів, прибули на місце ДТП, де, виконуючи свої службові обов'язки, він підійшов до ОСОБА_5 та пред'явив вимогу надати для перевірки реєстраційні документи на транспортний засіб та посвідчення водія, у відповідь на що ОСОБА_5 сказав йому відійти разом із ним у бік подалі від людей, де повідомив, що він є начальником податкової міліції Бориспільської ОДПІ, із використанням нецензурної лексики на його адресу та на адресу працівників міліції в цілому, почав вимагати, щоб вони залишили місце ДТП, погрожуючи при цьому звільненням. При цьому ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Тоді він з метою оформлення ДТП власним цифровим фотоапаратом "Соні" став фотографувати транспортні засоби та механічні пошкодження на них, і зателефонував до чергової частини, попросивши направити на місце пригоди слідчо-оперативну групу в повному складі та повідомити в прокуратуру, оскільки один з учасників ДТП є особою керівницького складу податкової міліції, перебуває в стані алкогольного сп'яніння, веде себе надто агресивно. Потім, побачивши, що ОСОБА_5 відкручує деформоване колесо причепа, зробив тому зауваження, оскільки оформлення ДТП не закінчено і не можна проводити будь-які ремонтні роботи, на що ОСОБА_5 ніяк не відреагував та продовжував заміну колеса. Коли ОСОБА_5 почав відкручувати запасне колесо на причепі з метою заміни пошкодженого, він намагався забрати у ОСОБА_5 ключі, якими той відкручував колесо, але останній штовхнув його та вдарив ключем по руці і в область грудей, продовжуючи при цьому погрожувати звільненням із займаної посади, та в агресивній формі відмовився від запропонованого проходження медичного освідчення на стан сп'яніння.

Крім того, свідок ОСОБА_9 показав суду, що особисто бачив як ОСОБА_5 підійшов до автомобіля, в якому ОСОБА_10 відбирав пояснення у іншого учасника ДТП, та рукою відірвав лівий погон з форменої сорочки ОСОБА_10 і із силою кинув його. Також цей свідок пояснював, що коли на місце пригоди приїхав начальник ВДАІ по обслуговуванню Бориспільського району ОСОБА_13, то ОСОБА_5 закрився у своєму автомобілі, а ще через деякий час, ігноруючи законні вимоги, з'їхав у кювет та втік з місця пригоди.

Такі свідчення ОСОБА_9 у деталях узгоджуються з показами іншого працівника ДАІ ОСОБА_10, та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які були учасниками ДТП і безпосередньо бачили, як ОСОБА_5 відірвав погон на форменій сорочці працівника міліції ОСОБА_10 та кинув його в салон автомобіля, при цьому ОСОБА_5 погрожував працівникам міліції звільненням із займаних посад, посилаючись на свої зв'язки серед керівництва МВС, нецензурно лаявся.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 – працівники міліції, які несли добове чергування в Бориспільському районі і двічі приїжджали на місце ДТП, підтвердили, що на вимогу працівників міліції надати документи для перевірки, ОСОБА_5 посилаючись на те, що він є начальником Бориспільської податкової міліції та маючи відповідні зв'язки в правоохоронних органах, у грубій формі, нецензурно висловлюючись, вимагав від них залишити місце ДТП, погрожував звільненням із займаних посад.

Також вказані свідки підтвердили, що на вимогу ОСОБА_9 припинити відкручувати пошкоджене під час ДТП колесо, ОСОБА_5 наніс останньому декілька ударів ключем, який тримав у руці, по руках та в груди. Пізніше по телефону ОСОБА_9 їм повідомив, що ОСОБА_5 обірвав погон ОСОБА_10 і потрібна допомога. Коли вони вдруге прибули на місце пригоди, то у ОСОБА_10 на форменій сорочці не було погону, а сама сорочка була розірвана на лівому плечі, хлястик та ґудзик відірвані.

Про саме такі обставини події дав показання й свідок ОСОБА_13, зазнаючи, що прибувши на місце події, декілька разів попросив ОСОБА_5 надати реєстраційні документи на автомобіль та посвідчення водія, але той не відреагував, і намагався залишити місце ДТП. Щоб перешкодити діям ОСОБА_5 він став перед автомобілем та дав вказівку своїм підлеглим заблокувати патрульними автомобілями виїзд на автодорогу, щоб перешкодити руху автомобілю "Мітсубісі", тоді ОСОБА_5 прийняв праворуч, з'їхав у кювет та втік із місця події.

Крім того, сам ОСОБА_5 не заперечував того факту, що за допомогою ключів намагався відкрутити спочатку колесо на причепі, а потім запасне колесо, на що працівник ДАІ зробив йому зауваження і заборонив порушувати обстановку ДТП.

Свідок ОСОБА_11, будучи також працівником податкової міліції Бориспільської ОДПІ і підлеглим ОСОБА_5, показував, що на прохання останнього приїжджав разом із його тіткою ОСОБА_21 на місце ДТП, де разом із ОСОБА_5 поміняв пошкоджене колесо.

Оцінивши наведене, не можна вважати, що показання свідків суперечать одне одному чи містять якісь протиріччя, як стверджує адвокат у касаційній скарзі.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що всі вищенаведені докази отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону і вважати їх недостовірними чи недопустимими немає підстав. Також не встановлено обставин, які б перешкоджали суду повно й усебічно дослідити всі обставини справи.

Таким чином, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів і правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 342 та ч. 2 ст. 343 КК України.

Вирішуючи питання щодо обрання ОСОБА_5 міри покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, його характеристики, вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп’яніння як обставину, що обтяжує покарання, і відсутність обставин, що його пом’якшують.

На підставі таких даних, суд визнав за необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів призначити ОСОБА_5 покарання у виді арешту в межах санкції закону, за яким його визнано винним.

Оцінивши наведене, колегія суддів вважає, що покарання призначено ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 65 КК України із забезпеченням принципу індивідуалізації, і підстав для скасування вироку суду через його м’якість, як про це просить прокурор, немає.

Також безпідставними є посилання прокурора про не дотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 377 КПК України, оскільки суд розглянув доводи апеляції прокурора і обгрунтував своє рішення про залишення їх без задоволення.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України та абзацом першим пункту другого розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

у задоволенні касаційних скарг захисника-адвоката ОСОБА_4 та заступника прокурора Київської області відмовити.