Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

з кримінальних справ у складі :

розглянула в судовому засіданні 18 листопада 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 9 вересня 2010 року, яким частково скасовано вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 21 липня 2010 року про засудження

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 368 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з державною службою на два роки, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на три роки іспитового строку,

ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, вимагав і одержував хабарі.

Так, 15 липня 2009 року ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_7 300 дол. США хабара за невідкладне підписання і видачу дозволу виконання будівельних робіт з влаштування комбінованої системи енергозабезпечення о. Зміїний Кілійського району.

У той же день ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_8 спочатку 200 дол. США, а потім ще 300 дол. США хабарів за підписання, реєстрацію і видачу акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двоповерхової будівлі апартаментів "НІКА" з підвальним та мансардним поверхами ТОВ "ПРОФІТ-КСК", розташованої на АДРЕСА_1.

16 липня 2009 року ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_9 300 дол. хабара за підписання акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом центру торговельного та побутового обслуговування населення, що в с. Василівка, вул. Леніна, 64в Біляївського району.

31 серпня 2009 року ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_10 600 дол. хабара за невідкладне підписання і видачу дозволу № 387 від 30.04.2009 року на виконання будівельних робіт з реконструкції адміністративної одноповерхової будівлі з надбудовою двох поверхів під офіс по АДРЕСА_2 у м. Іллічівську, погодження акту готовності цього об’єкту до експлуатації та свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам держстандартів, будівельних норм і правил.

Цього ж дня він одержав від ОСОБА_11 хабар у сумі 300 дол. США за погодження акту готовності до експлуатації одноквартирного житлового АДРЕСА_3.

Апеляційний суд частково задовольнив апеляцію прокурора, скасував зазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 у частині покарання і своїм вироком призначив йому за ч. 2 ст. 368 КК України сім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади державного службовця на два роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 ставить питання про зміну вироку апеляційного суду. Він не оспорює доведеності своєї винуватості у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України. Вважає, що апеляційний суд призначив йому надмірно суворе покарання, оскільки не врахував тяжкий стан його здоров’я, позитивні характеристики, долі двох малолітніх дітей на утриманні і матері, щире каяття і визнання вини.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступ захисника – адвоката ОСОБА_5, який підтримав доводи касаційної скарги, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційної скарги свого підзахисного, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги.

Висновки судових інстанцій про винуватість ОСОБА_6 в одержанні хабарів відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, є правильними і в касаційній скарзі під сумнів не ставляться.

Кваліфікація злочинних дій засудженого за ч. 2 ст. 368 КК України є правильною.

Твердження в касаційній скарзі про суворість призначеного апеляційним судом покарання є безпідставним.

При призначенні покарання Котляру апеляційний суд, як видно з вироку, виходив із того, що суд першої інстанції врахував обставини, що пом’якшують покарання засудженому, в тому числі ті, на які вказано в скарзі, але залишив поза увагою те, що ОСОБА_6 уже притягався до відповідальності, висновків не зробив і вчинив злочин.

У такому разі підстав для застосування ст. 75 КК України щодо ОСОБА_6 не було. Доводи скарги про упередженість апеляційного суду, необгрунтовані.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , п. 2 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 9 вересня 2010 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.