Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2007 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця м. Одеси,

громадянина України,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.3 ст. 313 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.

У вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Справа № 5-4316км09

Категорія КК:ч.3 ст.313,ч.1 ст.309,ч.1 ст.263

Головуючий у першій інстанції Бобовський К.Ю.

Доповідач в апеляційній інстанції Сахно П.Д.

Доповідач Кліменко М.Р.

Цим же вироком за ч.2 ст. 307 КК України засуджено ОСОБА_7 на 5 років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладанням на неї обов’язків, передбачених п.п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у 2003 році при невстановлених досудовим слідством обставинах, місці та часу у невстановленої особи незаконно з метою вироблення в домашніх умовах психотропної речовини придбав обладнання, яке складалось з лабораторних колб, трубок, пробірок, пристосувавши їх для виготовлення психотропної речовини, став зберігати за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_1

Використовуючи зазначене обладнання і купуючи необхідні інгредієнти, ОСОБА_1 виготовляв кустарним способом психотропну речовину, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою власного вживання.

14 липня 2006 року ОСОБА_7, яка проживала разом з ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою, достеменно знаючи про місце зберігання психотропного препарату, взяла шприц з психотропною речовиною та незаконно, з корисних мотивів, знаходячись біля магазину "Сільпо" по вул.Бочарова, 13 в м. Одесі, збула ОСОБА_8 - особі, у відношенні якої застосовані заходи безпеки, за 30 грн. вказану речовину об’ємом 1,8мл, після чого була затримана працівниками міліції, які виявили і вилучили у ОСОБА_7 раніше видані для проведення оперативної закупки кошти в сумі 30 грн. Згідно з висновком експертизи рідина об’ємом 1,8 мл., що містилась у шприці, добровільно виданому ОСОБА_8, була особливо небезпечною психотропною речовиною - кустарно виготовленим препаратом з ефедрину ("псевдоефедрин"), вагою в перерахунку на суху речовину 0,068г.

Того ж дня під час проведення огляду квартири АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено психотропну речовину, яку ОСОБА_1 раніше виготовив і незаконно зберігав з метою власного вживання, предмети лабораторного обладнання, зокрема, 0,3 мл і 0,1 мл речовини в двох колбах; 4,5мл, 0,8 мл, 0,1 мл, 0,2 мл, 0,1 мл, 4мл у шприцах. Згідно з висновком експертизи перелічені об’єми рідини, вилученої у ОСОБА_1, містили особливо небезпечну психотропну речовину - кустарно виготовлений препарат з ефедрину ("псевдоефедрин"), вагою в перерахунку на суху речовину 0,025 г, 0,008 г, 0,495 г, 0,067 г, 0,008 г, 0,017 г, 0,008 г., 0,336г, а вилучені предмети були елементами лабораторії - обладнання для виготовлення цієї речовини.

Окрім того, в 2004 році, точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання, незаконно без передбаченого законом дозволу придбав у особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, 5 патронів калібром 5,6 мм, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи були придатними до стрільби боєприпасами, та незаконно зберігав їх.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 19 травня 2009 року вирок Суворівського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Вирок щодо ОСОБА_7 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржено.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового слідства, порушення під час розслідування справи норм кримінально-процесуального законодавства при збиранні доказів, порушення його права на захист тим, що йому своєчасно не було надано захисника, а також на застосовування до нього працівниками міліції недозволених методів ведення слідства. Вважає, що суд недостатньо врахував вимоги закону та дані про його особу при призначенні йому покарання, а тому призначив надмірно суворе покарання, безпідставно визначивши його з конфіскацією майна. З огляду на це, порушує питання про скасування вироку.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України фактичні обставини справи перегляду у касаційному порядку не підлягають.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 313, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних у встановленому законом порядку та належно оцінених доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями самого ОСОБА_1, який не заперечував фактів зберігання ним патронів, виготовлення і зберігання для власного вживання психотропної речовини – кустарно виготовленого препарату з ефедрину та факту вилучення у нього предметів, які використовувались ним для виготовлення психотропної речовини. Винуватість ОСОБА_1 підтверджена також наведеними у вироку показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, даними протоколів огляду й вилучення речових доказів, висновками проведених по справі хімічної, хіміко-біологічної, хіміко-технічної, наркологічної та балістичної експертиз, які проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства і згідно з діючими методиками їх проведення.

Підстав вважати, що матеріали кримінальної справи були сфальсифікованими, експертизи базувалися на припущеннях, а свідки обмовили ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, як про це зазначається в касаційній скарзі, немає.

Твердження засудженого щодо порушення норм кримінально-процесуального законодавства при проведенні огляду квартири АДРЕСА_1 також є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, - наявністю письмової згоди ОСОБА_4 (батька засудженого) на проведення огляду житла, а також показаннями самого ОСОБА_1(а.с. 46, 52, 92, 100).

Доводи ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства, були предметом перевірки органів прокуратури, судів першої та апеляційної інстанцій і свого підтвердження не знайшли. На обґрунтування висновку про безпідставність цих доводів ОСОБА_1 суди навели відповідні мотиви, з якими погоджується і колегія суддів.

Місцевий суд, перевіривши всі доводи ОСОБА_1 на свій захист, всебічно та повно дослідивши наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно кваліфікував дії засудженого за ч.3 ст. 313, ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 263 КК України.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1. про необґрунтованість його засудження, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи є безпідставними.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які давали б підстави для зміни чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

Доводи ОСОБА_1 про порушення його права на захист безпідставні та спростовуються матеріалами справи, за якими йому на досудовому слідстві неодноразово роз’яснювалися його права, в тому числі право мати захисника, однак він від послуг останнього добровільно відмовлявся, про що свідчать його власноручні розписки (а.с. 88, 89, 94, 95, 101). Однак при пред’явленні остаточного обвинувачення та у судовому засіданні ОСОБА_1 відповідно до поданих ним клопотань (а.с. 271) був забезпечений захисником.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, який за місцем проживання характеризувався задовільно, мав на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд ретельно перевірив викладені в апеляції доводи ОСОБА_1 і на їх спростування навів в ухвалі мотиви, які ґрунтуються на матеріалах справи. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого немає, а тому відсутні й підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.