Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 18 листопада 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними поданням прокурора та скаргами захисників – адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 4 грудня 2009 року, яким засуджено

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

за ч. 2 ст. 286 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 140.000 грн. на відшкодування моральної та 10.120 грн. - матеріальної шкоди.

Суд визнав ОСОБА_7 винуватим у тому, що він 12 квітня 2008 року, керуючи автомобілем "KIA CERATO", д.н. НОМЕР_1, та рухаючись автодорогою Київ – Чернігів – ОСОБА_9 в Броварському районі на 40 км цієї дороги, порушив вимоги п. п. 2.3 б), 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) і, не справившись з керуванням, допустив зіткнення з моторолером "YAMAHA", що рухався у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_10, що спричинило смерть останнього.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31 березня 2010 року вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_7 з направленням справи на новий апеляційний розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій винуватого, твердить, що призначене засудженому покарання не відповідає вимогам кримінального закону, є м’яким. На думку прокурора, суд не врахував, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, внаслідок якого потерпілий помер, проте засуджений свою вину не визнав і потерпілій шкоду не відшкодував. Вказує, що апеляційний суд всупереч вимогам ст. 377 КПК України, залишаючи вирок без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, належним чином не мотивував своє рішення.

У касаційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_5 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_7, а справу – направити на додаткове розслідування. Твердить, що досудове і судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, у тому числі тих його норм, які регулюють право засудженого на захист. Зазначає, що всі докази у справі є сфальсифікованими, в основу вироку суд поклав неправдиві показання свідків і завідомо неправильні висновки експертиз, інші ж докази, які могли істотно вплинути на правильність висновків, до уваги не взяв. Вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 377 КПК України і належним чином не відповів на доводи його апеляції. Крім того, вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає тяжкості вчиненого і даним про його особу, є суворим.

Захисник – адвокат ОСОБА_6 в своєму доповненні до касаційної скарги адвоката ОСОБА_5 також просить скасувати вирок і ухвалу щодо ОСОБА_7 з направленням справи на додаткове розслідування через однобічність, неповноту досудового та судового слідства, а також через істотні порушення кримінально – процесуального закону. Зазначає, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину матеріалами справи не доведена. Крім того, твердить, що суд належним чином не врахував дані про особу засудженого, ті обставини, які пом’якшували його покарання, та безпідставно призначив йому покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, вважав, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виступ захисника – адвоката ОСОБА_5, який підтримав доводи скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарг, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до вимог ст. 377 КПК України рішення апеляційної інстанції має бути докладно вмотивоване. При розгляді справи за апеляційною процедурою необхідно ретельно перевіряти доводи апеляцій, аналізувати їх, зіставляючи з тими доказами, що містяться в матеріалах справи, щоб наведені в апеляціях доводи не залишилися без реагування. У даному разі суд апеляційної інстанції ці вимоги закону не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисник – адвокат ОСОБА_5, не погоджуючись з вироком, подали апеляції. Прокурор вказував, що призначене ОСОБА_7 покарання є м’яким, тому просив скасувати його в частині покарання та постановити новий вирок, яким призначити засудженому більш суворе покарання. Захисник – адвокат ОСОБА_5 твердив, що ОСОБА_7 засуджено безпідставно, просив вирок скасувати, а справу – направити на додаткове розслідування. Вказував, що досудове і судове слідство було проведено однобічно, неповно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, у тому числі тих його норм, які регулюють право засудженого на захист. Зазначав, що всі докази у справі були зібрані незаконним шляхом, зокрема: судова авто-технічна експертиза була призначена та проведена з порушеннями закону, речовий доказ – мопед не було належним чином оглянуто, сфотографовано та приєднано до справи, внаслідок чого працівники міліції замінили його моторолером "YAMAHA", з яким і проводили експертні дослідження. Твердив, що суд в основу вироку поклав неправдиві й суперечливі показання свідків, а ті докази, які могли істотно вплинути на його висновки, до уваги не взяв.

Апеляційний суд хоча й розписав в ухвалі зміст апеляцій, проте вмотивованих відповідей на кожен їхній доводів не дав. Це є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оскільки апеляції по суті залишилися без належного реагування.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора і касаційні скарги захисників – адвокатів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 31 березня 2010 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий апеляційний розгляд.