Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві 10 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року,

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено:

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 судові витрати в сумі 862 грн. 20 коп.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

05 лютого 2009 року, у вечірній час, у ОСОБА_1 (був у стані алкогольного сп’яніння) виник умисел на вчинення розбійного нападу та вбивство з корисливих мотивів одинокої односельчанки похилого віку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

З цією метою ОСОБА_1, 06 лютого 2009 року близько 2 години, приготувавши та взявши із собою камінь і кухонний ніж, прийшов до будинку ОСОБА_3 у АДРЕСА_1. На прохання ОСОБА_1 потерпіла відчинила двері, а він попросив у ОСОБА_3 100 грн. у борг. Коли ОСОБА_3 відмовилась позичити гроші, ОСОБА_1 з метою заволодіння грошима злочинним шляхом зайшов за потерпілою до будинку та завдав їй удар каменем по голові, від чого вона впала на підлогу. ОСОБА_3, обороняючись, підвелась на ноги та відштовхнувши ОСОБА_1, забігла до кухні будинку, де засуджений умисно з метою вбивства з корисливих мотивів завдав потерпілій ще один удар каменем по голові, від якого вона знову впала. Тоді ОСОБА_1 завдав ОСОБА_3 12 ударів каменем по голові.

З метою доведення злочинного наміру, направленого на вбивство потерпілої, ОСОБА_1 завдав їй декілька ударів ножем у спину, грудну клітку та шию. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 померла на місці.

Після того ОСОБА_1 намагався знайти у будинку гроші, однак не знайшов їх і залишив місце злочину.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, як видно зі змісту скарги, зазначає, що злочинів не вчиняв, а обмовив себе через застосування до нього на досудовому слідстві незаконних методів. Вказує, що матеріали справи проти нього сфальшовано. Разом із тим, ОСОБА_1 просить пом’якшити призначене йому покарання.

У запереченні на касаційну скаргу потерпіла ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, який підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1, думку прокурора Кривов?яза Я.І. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів дійшла висновку, що вона задоволенню не підлягає.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні розбійного нападу, поєднаного з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_3 з корисливих мотивів відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів, та є правильними.

Зазначені в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 факти перевірялися судом першої інстанції, вони не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування чи зміни вироку й спростовуються наступною сукупністю доказів.

Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував свою винуватість у вчинених злочинах і поясняв, що в ніч на 06 лютого 2009 року спав удома.

Разом з тим, суд, дослідивши докази у справі, дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 своїми показаннями намагався уникнути відповідальності, вказуючи про непричетність до злочинів. Суд правильно не надав їм визначального значення і відхилив їх, визнавши достовірними показання під час досудового слідства.

Так, ОСОБА_1 визнавав, що протягом дня 05 лютого 2009 року вживав спиртні напої у м. Борщів і в АДРЕСА_2 та перебував у стані алкогольного сп’яніння. Ввечері того ж дня він захотів вжити ще спиртні напої, однак не мав грошей на їх придбання. Тоді він вирішив зайти до сусідки ОСОБА_3 та позичити в неї 100 грн. У ніч на 06 лютого 2009 року приблизно о 2 годині він, взявши з дому камінь та ніж, підійшов до будинку ОСОБА_3, яка на його прохання відкрила двері. Він попросив потерпілу позичити йому 100 грн., однак ОСОБА_3 відмовила і пройшла до кімнати будинку, тоді він, діставши камінь, наніс ним удар по голові потерпілій, від чого та впала. Піднявшись, ОСОБА_3 втекла на кухню будинку. Однак там він наніс їй ще один удар каменем по голові, від чого потерпіла знову впала та почала кричати, а він продовжував наносити удари каменем у голову. Після нанесення численних ударів каменем по голові він наніс потерпілій декілька ударів наявним у нього ножем у спину, груди та шию. Побачивши, що ОСОБА_3 не подає ознак життя, повернувся до кімнати де хотів знайти гроші, проте, не знайшов їх і залишив будинок.

Зміст вказаних показань ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться у протоколах допитів: 07 лютого 2009 року як підозрюваного (т1.а.с. 96-99), 11 лютого 2009 року як обвинуваченого та додаткових допитах в якості обвинуваченого 17 лютого 2009 року та 30 квітня 2009 року (т.1 а.с. 141,143-149,150-155).

Крім того, ОСОБА_1 підтвердив свої показання в процесі відтворення обстановки та обставин події з участю понятих, вказавши, як він проник до будинку ОСОБА_3, як і де саме наносив їй удари каменем і ножем (т.1 а.с. 102-107).

При цьому згідно з матеріалами справи, забезпечувалося право ОСОБА_1 на захист, зокрема, слідчі дії проводилися в присутності адвоката.

Суд проаналізував ці показання ОСОБА_1 й правильно поклав їх в основу вироку, оскільки вони об’єктивно узгоджуються з іншими доказами зібраними у справі.

Так, потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні поясняла, що являється рідної сестрою ОСОБА_3, яка самотньо проживала в АДРЕСА_2. Після повідомлення про вбивство ОСОБА_3 в ніч на 06 лютого 2009 року вона приїхала до місця проживання потерпілої, а при проведенні огляду будинку було встановлено, що нічого викрадено не було.

Про винність ОСОБА_1 свідчать і дані показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо виявлення потерпілої ОСОБА_3 вбитою у власному будинку. Показання вказаних свідків підтверджують свідчення ОСОБА_1 щодо місця вчинення злочину та залишення трупа ОСОБА_3 після її вбивства.

Оглядом місця події від 06 лютого 2009 року встановлено, що труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті виявлено в будинку потерпілої в АДРЕСА_2 (т.1 а.с.45-62).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_3 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась переломами кісток черепа та крововиливами під оболонки головного мозку (т.2 а.с. 5-24).

З даного висновку вбачається, що відкрита черепно-мозкова травма (дванадцять ран на голові, крововилив в м’які тканини голови, багатоуламкові переломи кісток черепа, крововиливи під оболонки головного мозку) виникла від багаторазових і достатньо значних по силі локальних дій тупих предметів.

Проникаюче поранення грудей, дві непроникаючі рани на спині, три рани на шиї, одна рана в правій підщелепній ділянці, спричинені дією гострого предмету з властивостями леза та спинки, що притаманні типовому клинку ножа.

Таким чином дані, що містяться у протоколах огляду місця події і зазначеному висновку експертизи, підтверджують показання ОСОБА_1, дані ним на досудовому слідстві щодо обставин його готування до нападу на ОСОБА_3, знаряддя вбивства, механізму нанесення та місця заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за викладених у вироку обставин, підтверджена й іншими дослідженими судом доказами.

Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події від 06 лютого 2009 року, у житловому будинку також виявлено та вилучено сліди папілярних ліній, сліди речовини бурого кольору, предмети - носії з нашаруванням речовини бурого кольору, на подвір’ї виявлено два сліди взуття, з яких зроблено два гіпсових злитки (т. 1 а.с. 45-62).

Висновком дактилоскопічної експертизи від 14 травня 2009 року, підтверджено, що відбитки пальців рук, вилучених з будинку ОСОБА_3 залишені ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 222-240).

Відповідно до протоколу особистого обшуку ОСОБА_1 від 07 лютого 2009 року, в останнього вилучено одяг та взуття, в котрому він був одягнений в момент вчинення злочинів (т. 1 а.с. 92). А висновком трасологічної експертизи встановлено, що один із слідів виявлених при огляді місця події 06 лютого 2009 року, залишений взуттям з таким же малюнком підошви, як і вилучене у ОСОБА_1 ( т. 2 а.с. 257-266).

Висновком судово-медичної експертизи від 01 квітня 2009 року підтверджено, що знайдена на підошвах черевиків ОСОБА_1 кров людини може походити від ОСОБА_3

Крім того, з протоколу огляду місця події від 06 лютого 2009 року вбачається, що у житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено та вилучено клинок кухонного ножа ( т. 1 а.с. 64-66), а висновком судово-медичної експертизи від 01 квітня 2009 року підтверджено, що на даному клинку знайдено сліди крові ( т. 2 а.с. 146-149).

Колегія суддів відзначає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.

Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок, а тому доводи засудженого ОСОБА_1 щодо непричетності до вчинених злочинів, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 та п. 6 ч.2 ст. 115 КК України є правильною.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що на досудовому слідстві він обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів, є безпідставними. У матеріалах справи немає даних, які б свідчили про використання незаконних засобів примусу з боку працівників міліції. Як видно із матеріалів справи, слідчі дії з ОСОБА_1 проводились за участю захисника, що унеможливлювало застосування до нього фізичного насильства чи психічного тиску. Крім того, скарги ОСОБА_1 про застосування незаконних методів ведення слідства були предметом прокурорської перевірки і підтвердження не знайшли.

Порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального законів, які перешкодили чи могли перешкодити постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок, не встановлено.

При визначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу засудженого, обставини, що впливають на покарання. Зокрема, було надано значення тому, що засуджений вчинив злочини, які законом віднесені до категорії особливо тяжких. Щодо особи засудженого, суд врахував його вік, соціальний стан, негативну характеристику. Як обставини, що обтяжують покарання, суд визнав вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку.

З урахуванням наведеного вище, з додержанням вимог ст. 65 КК України, суд обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому доводи касаційної скарги ОСОБА_1 і щодо обрання йому невиправдано суворого покарання теж є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 29 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.