Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 10 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого 12.11.2007 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді виправних робіт строком на 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 389 КК України виправдано за відсутністю в діянні складу злочину.

У апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалася.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 25 березня 2008 року в нічний час у АДРЕСА_1 з метою крадіжки проник до магазину "Ласунка", звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_2, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 4913, 50 грн.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з незастосуванням кримінального закону, який підлягав застосуванню. За доводами касаційного подання неправильне застосування кримінального закону полягало в тому, що суд при постановлені вироку, в порушення вимог ст. 71 КК України, не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, унаслідок чого засудженому призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12.11.2007 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді виправних робіт строком на 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку.

Новий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, він учинив 25 березня 2008 року, тобто, не відбувши повністю покарання, призначеного за попереднім вироком.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Проте суд, призначивши ОСОБА_1 покарання за вчинення нового злочину, не вирішив питання про призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, тобто не застосував кримінальний закон, який підлягав застосуванню.

З цих підстав вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 не можна вважати законним та обґрунтованим.

За таких обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно усунути зазначені недоліки та постановити рішення з дотриманням вимог і положень кримінального й кримінально-процесуального законодавства. Якщо буде доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, то міру покарання належить призначити відповідно до вимог ст. ст. 65, 71 КК України.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

задовольнити касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суддів.