Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 16 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 29 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5,

установила:

цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, громадянку України, таку, що не має судимості,

засуджено за: ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів на строк 1 рік 1 місяць; ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень з позбавленням права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів на строк 1 рік, і відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання – позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів на строк 2 роки 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на неї обов’язку, передбаченого ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6, щодо якої касаційного подання чи касаційної скарги не подано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" 17 210 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та експертної установи судові витрати по 1 085 гривень 73 копійки з кожної.

ОСОБА_5 визнано винною у тому, що вона, будучи службовою особою – експертом Херсонської філії Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі – ХФ ЗАТ КБ "ПриватБанк") за попередньою змовою із ОСОБА_6 11 червня та 05 липня 2007 року склала завідомо неправдиві заяви від імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про надання кредиту на придбання меблів для власного використання, оформила кредитні договори та, зловживаючи службовим становищем, заволоділа грошима банку на загальну суму 17 210 гривень.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на те, що передбачене ч. 1 ст. 366 КК України додаткове покарання – позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначається у разі засудження особи до обмеження волі, а не штрафу, просить виключити це покарання з вироку, постановленого стосовно ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, прокурора Сорокіну О.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, доведеність винності ОСОБА_5 у злочинах та кримінально-правову оцінку цих діянь за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ніхто з учасників процесу не оспорює, у тому числі прокурор у своєму касаційному поданні.

Виходячи із аналізу змісту санкції ч. 1 ст. 366 КК України, визначеної законодавцем, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю може застосовувати тільки із основним покаранням – обмеженням волі, яке передбачено даною нормою закону.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання за аналізованою нормою закону, суд припустився помилки й безпідставно разом з основним покаранням штрафом призначив додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів.

Тому, погоджуючись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що з вироку в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України слід виключити рішення про призначення їй додаткового покарання.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , пунктом 2 розділу XIII Перехідних положень Закону України від 07 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) , колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Новотроїцького районного суду Херсонської області від 29 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України змінити: виключити з нього рішення про призначення додаткового покарання – позбавлення права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів.

Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів на строк 1 рік 1 місяць; ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень й відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до остаточного покарання – позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади у банківських і фінансових установах, пов’язаних з оформленням та видачею кредитних коштів на строк 1 рік 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на неї обов’язку, передбаченого ст. 76 КК України, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання.

У решті вирок залишити без зміни.