Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 16 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 24 червня 2010 року,

цим вироком

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за:

? п. 7 ч.2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

? ч. 4 ст. 296 КК України на 4 роки позбавлення волі;

? ч.2 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у тому, що влітку 2006 року, за місцем свого проживання у м. Борщові Тернопільської області, без передбаченого законом дозволу виготовив саморобним способом та носив дерев’яну биту, яка є контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, що виготовлена за типом "дубинки".

31 березня 2007 року, приблизно о 23 год. 30 хв. у м. Борщові Тернопільської області, у приміщенні кафе "Колізей", ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, засудженими за ці ж діяння вироком Борщівського районного суду від 12 жовтня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вступили між собою у злочинну змову на вчинення хуліганських дій у приміщенні кафе с. Озеряни Борщівського району, з відвідувачами якого у останнього попередньо виник конфлікт.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, із хуліганських спонукань, ОСОБА_7 взявши з дому заготовлену дерев’яну биту, разом з ОСОБА_8 і ОСОБА_9, котрі також озброїлись дерев’яними битами, та ОСОБА_10, на автомобілях направились до кафе с. Озеряни Борщівського району.

Прибувши до кафе, ОСОБА_7, діючи умисно, грубо порушуючи громадський прядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил співжиття, поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, виявленою в нахабному поводженні та поєднаною із насильством, у коридорі вказаного кафе, безпричинно, разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завдав раніше незнайомому ОСОБА_11 декілька ударів дерев’яною битою по голові та інших частинах тіла, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров’я. На зауваження ОСОБА_12 припинити хуліганські дії, ОСОБА_7, із хуліганських спонукань завдав потерпілій декілька ударів дерев’яною битою по голові та спині, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 забігли в серединну приміщення кафе, перший підбіг до раніше незнайомого ОСОБА_13, який спиною до нього сидів за столом, і безпричинно, з метою умисного вбивства останнього з хуліганських мотивів завдав йому три удари дерев’яною битою в голову, після чого з місця події втік, припинивши своїми діями нормальну роботу закладу.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_13 була заподіяна черепно-мозкова травма у вигляді вдавленого та чисельних лінійних переломів кісток склепіння і основи черепу, просторих крововиливів над та під мозкові оболонки і у речовину головного мозку, що стало причиною його смерті.

У касаційних скаргах:

– засуджений ОСОБА_7 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування. Вважає, що матеріалами справи його винуватість у нанесенні потерпілому більше, ніж одного удару битою по голові не доведена, а тому кваліфікація його дій за ч.2 ст. 115 КК України не відповідає фактичним обставинам справи. Стверджує, що йому безпідставно було відмовлено у проведенні ряду слідчих дій, що призвело до постановлення судом незаконного рішення;

– захисник ОСОБА_5 просить вирок щодо його підзахисного скасувати, а справу направити на нове розслідування. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_13 більше, ніж одного удару битою по голові. Посилається на те, що досудове та судове слідство по справі проведено однобічно і неповно, заявлені захистом клопотання було безпідставно відхилено, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_7 і його захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які підтримали касаційні скарги, прокурора, який просив касаційні скарги залишити без задоволення, а вирок – без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються зібраними у ній та розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Як свідчать матеріали досудового слідства і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й апеляційним судом у справі досліджено всі ті обставини, які мали значення для правильного прийняття рішення у справі, а тому посилання на це у касаційних скаргах засудженого та його захисника є необґрунтованими.

При цьому суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази та у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону вирішив усі заявлені клопотання засудженого та його захисників.

Підстав вважати, що з боку органів досудового слідства чи суду у справі була допущена однобічність і неповнота, а викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у колегії суддів немає.

Доводи у скаргах засудженого ОСОБА_7 і його захисника про те, що умислом першого під час вчинення хуліганських дій охоплювалося лише заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядалися судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, згідно з показаннями свідка ОСОБА_14, 01 квітня 2007 року, приблизно о 00 год. 30 хв., ОСОБА_7 з битою в руці забіг у кафе і відразу направився до їх столу, де він сидів з ОСОБА_13, при цьому висловлювався нецензурними словами. Маючи намір вдарити його( ОСОБА_14), засуджений замахнувся на нього битою, однак він ухилився від удару, схиливши при цьому голову на рівні стола. Коли піднявся то побачив, що ОСОБА_7 завдав ОСОБА_13 удар битою в голову, від чого останній втратив свідомість та впав на стіл. Крім ОСОБА_7 більше ударів потерпілому ОСОБА_13 ніхто не наносив.

Свої показання ОСОБА_14 підтвердив і під час відтворення обстановки та обставин події, де в присутності понятих детально відтворив обставини вчинення ОСОБА_7 злочинних дій щодо ОСОБА_13

Це ж саме стверджували в судовому засіданні і свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16, підтвердивши, що ОСОБА_13 удар битою по голові завдав ОСОБА_7, внаслідок чого потерпілий знепритомнів і впав на стіл. Поблизу потерпілого ОСОБА_13 нікого, крім засудженого, не було і ніхто крім нього потерпілому ударів не наносив.

За даними висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_13 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді вдавленого та чисельних лінійних переломів кісток склепіння і основи черепу, просторих крововиливів над та під мозкові оболонки і у речовину головного мозку, протікання котрої ускладнилося розвитком набряку-набубнявіння та компресії (стиснення) головного мозку, які могли бути спричиненні в результаті щонайменше трьохразової дії тупого предмета з обмеженою подовгуватою поверхнею, не виключено "палицею?битою".

Згідно висновку судово?криміналістичної експертизи, вилучений у ОСОБА_7 предмет є контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, що виготовлена саморобним способом по типу "дубинки".

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_7 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

Ці висновки суду щодо юридичної кваліфікації дій засудженого належно обґрунтовані у вироку, а тому при перевірці справи в касаційному порядку колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для перекваліфікації його дій на більш м’які закони, про що ставиться питання у касаційних скаргах ОСОБА_7 і його захисника.

Твердження у касаційних скаргах ОСОБА_7 і його захисника про те, що перший не мав умислу на вбивство ОСОБА_13, оскільки завданий ним потерпілому один удар битою в голову не міг призвести до смерті останнього, є безпідставними.

Ці заперечення були детально розглянуті апеляційним судом і спростовані наведеними у його вироку доказами і зокрема, висновком судово-медичної експертизи, згідно якої характер, форма та розміри зовнішніх тілесних ушкоджень, а також повторюваність в окремих ушкодженнях їх морфологічних особливостей, властивості переломів кісток склепіння черепа дають підставу стверджувати, що вони

спричинені в результаті щонайменше трьохразової дії тупого предмета з обмеженою подовгуватою поверхнею, не виключено "полицею-битою" та висновком додаткової судово - медичної експертизи, якою підтверджено попередній висновок експерта.

Висновки зазначених експертиз є повними, належно аргументованими з наукової точки зору, узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому в суду не було підстав сумніватися в їх об’єктивності.

Отже, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема, з особливості знаряддя злочину, яке використовувалось для завдання ударів і яке згідно висновку експерта є контактною неклинковою холодною зброєю ударно-дробильної дії, що виготовлена по типу "дубинки", кількості ударів, їх спрямованості в життєво важливий орган ? голову, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність умислу в ОСОБА_7 на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_13 з хуліганських мотивів.

Обґрунтованим є і цей вирок у частині засудження ОСОБА_7 за незаконне поводження зі зброєю та хуліганство.

Висновки суду про доведеність його винності у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 263 та ч. 4 ст. 296 КК України, ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні та викладених у вироку доказах, відповідають фактичним обставинам справи, є правильними і в касаційних скаргах не заперечуються.

Разом з тим, суд при призначенні ОСОБА_7 покарання за злочин, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, в порушення вимог ст. 65 КК України, не в повній мірі врахував ряд обставин які пом’якшують відповідальність засудженого та дані про особу винного, внаслідок чого призначив йому за цим законом і відповідно за сукупністю злочинів покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даним про особу винного та конкретним обставинам справи.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_7 вчинив злочини в стані алкогольного сп’яніння, один з яких є особливо тяжким, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив у молодому віці, характеризується позитивно, частково визнав свою винуватість.

Враховуючи наведене, а також те що він виховувався у неповній сім’ї, а фактично дідом і бабою, колегія суддів знаходить можливим пом’якшити ОСОБА_17 покарання, за злочин, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, і відповідно за сукупністю злочинів, оскільки його виправлення й перевиховання можливо й у більш менший строк покарання ніж йому було призначено судом першої інстанції.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України (1001-05) та п. 2 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07 липня 2010 року (2453-17) , колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 і захисника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Тернопільської області від 24 червня 2010 року щодо ОСОБА_7 змінити.

Пом’якшити призначене ОСОБА_7 покарання за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України до 12 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 та ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.

У решті вирок залишити без зміни.