Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 січня 2009 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 358, ч. 2

ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України на підставі п. п. "в", "г" ст. 1 Закону України № 660-VI "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, а справу закрито .

В апеляційному порядку постанова не оскаржувалась.

Як установив суд, ОСОБА_1 підробив трудову книжку на своє ім'я, в яку вніс запис про підставу звільнення з прокуратури Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що не відповідала дійсності.

Він же, повторно, підробивши рішення судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Українця Ю.Й. від

25 червня 2007 року та 18 липня 2007 року, шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_4 в сумі 14 800 гривень.

Протягом 2006 року ОСОБА_1 підробив довідку про доходи на своє ім'я в СПД ОСОБА_5, вказавши завідомо неправдиві відомості про роботу та середню заробітну плату в розмірі 4 000 гривень. Після чого, надавши таку довідку до АКБ "УкрСиббанк" в м. Кривому Розі, уклав кредитний договір.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування постанови та закриття справи за відсутністю в діянні складу злочину. При цьому зазначає про фальсифікацію матеріалів справи, незаконність затримання та проведення обшуків, а також ненадання слідчим матеріалів кримінальної справи для ознайомлення. Вказує, що суд у відсутність захисників змусив його написати заяву про застосування амністії та без видалення до нарадчої кімнати оголосив постанову про закриття кримінальної справи, не роз’яснивши при цьому строк її оскарження до апеляційного суду. Також ОСОБА_1 просить винести окрему ухвалу на адресу прокурора Дніпропетровської області про незаконність утримання під вартою протягом досудового слідства та незаконних дій працівників міліції з його банківською карткою.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Докази, які були досліджені в судовому засіданні, давали суду підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив підроблення трудової книжки, крім того використав завідомо підроблені судові рішення і довідку про доходи, а також шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_4

Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про застосування до нього амністії (т.4 а.с. 32).

Вчинені ОСОБА_1 злочини, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, щодо яких він не позбавлений батьківських прав, а також визнання його інвалідом ІІІ групи дали суду підстави звільнити підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів добровільність заяви підсудного і свідчили про те, що її написання відбувалось під тиском суду не встановлено.

Не знайшли свого підтвердження також й доводи ОСОБА_1 про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону щодо провадження судочинства українською мовою. Так, при виконанні підготовчих дій суд, з’ясувавши думку учасників процесу, постановив провадити судочинство російською мовою. Таке рішення суду не суперечить положенням ст. 19 КПК України.

Як убачається з матеріалів справи на досудовому слідстві захист інтересів ОСОБА_1 здійснювали адвокат ОСОБА_2, захисник

ОСОБА_3, які були призначені за заявою обвинуваченого. При цьому під час розслідування та розгляду справи в суді не встановлено наявності в обвинуваченого фізичних вад (у тому числі сліпоти), які б унеможливлювали реалізацію ним свого права на захист. А тому доводи підсудного про порушення судом вимог ст. 45 КПК України також позбавлені підстав.

Надуманими є твердження в касаційній скарзі про порушення судом таємниці нарадчої кімнати. Із протоколу судового засідання видно, що після обговорення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі амністії, суд видалився до нарадчої кімнати, по виходу з якої оголосив постанову, порядок і строк її оскарження. Це також знайшло своє відображення в журналі фіксування перебігу судового засідання технічними засобами. Зауважень з приводу допущеної неправильності або неповноти протоколу судового засідання учасниками процесу, у тому числі підсудним, не подавалось.

Скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про незаконність затримання останнього була предметом розгляду суду першою інстанції і постановою від 14 лютого 2008 року залишена без задоволення, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Міркування ОСОБА_1. про те, що кримінальна справа щодо нього за ч. 3 ст. 358 КК України не порушувалась, а тому не може бути закрита колегія суддів вважає непереконливими, адже кримінально-процесуальний закон не вимагає порушення справи за кожною із статей обвинувачення. 30 жовтня 2007 року кримінальна справа щодо ОСОБА_1 порушена за

ч. 1 ст. 358 КК України (т. 1 а.с. 1), під час досудового слідства 23 січня 2008 року йому пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України (т. 2 а.с. 232-233).

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли скасування постанови щодо ОСОБА_1 не встановлено.

Також колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

Отже підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у статті 384 КПК України, немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.