Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 3 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2009 року щодо нього,

зазначеним вироком суду

ОСОБА_1,

який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дніпропетровську,

раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено певні обов’язки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 773 грн. 31 коп. та 20 000 грн. – моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 5 вересня 2008 року, близько 7 години 30 хвилин, керуючи належним йому автомобілем "Рено-Твінго" д/н НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Березинської у напрямку вулиці Донецьке шосе м. Дніпропетровська, порушив п.п. 1.3, 1.5 та 13.3 Правил дорожнього руху України, при випередженні велосипедиста ОСОБА_2, допустив зіткнення з останнім, в результаті чого ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 січня 2009 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, стверджує, що злочину не вчиняв, що досудове слідство та судовий розгляд проведені неповно, односторонньо, з порушенням його права на захист, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим ставить питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, такі ж, як і у касаційній скарзі твердження, засуджений висловлював у судах першої та апеляційної інстанції. Суди визнали їх безпідставними. Свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1, з якими погоджується колегія суддів, суди першої та апеляційної інстанції належним чином умотивували у постановлених ними рішеннях. Вони підтверджені доказами, які суди ретельно перевірили й належним чином оцінили.

З показань потерпілого ОСОБА_2 убачається, що він рухався на велосипеді по вул. Березинській в м. Дніпропетровську і мав намір повернути наліво, у зв’язку з чим витягнув руку, тим самим позначаючи свій намір здійснити поворот наліво. В цей час його наздогнав автомобіль під керуванням ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку, і став його випереджати. Він продовжив свій шлях прямо і в цей момент був збитий правою боковою стороною автомобіля під керуванням ОСОБА_1.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи ОСОБА_2 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Згідно з висновками судово-автотехнічної експертизи ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно з вимогами Правил дорожнього руху і мав технічну можливість уникнути наїзду на потерпілого ОСОБА_2.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність цих та інших наведених у вироку доказів, не встановлено.

Уся сукупність зібраних по справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України є правильною.

Призначене покарання є справедливим і відповідає вимогам кримінального закону.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, котрі б ставили під сумнів правильність висновків судових інстанцій щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у справі немає.

Отже, в такому разі підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.