Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2008 року,

постановами старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одеса від 29 вересня та 10 жовтня 2008 року порушено кримінальну справу щодо директора ТОВ "Домінік К" та ТОВ "Вісткар" ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно з указаними постановами директор ТОВ "Домінік К" та ТОВ "Вікстар" ОСОБА_1 із метою ухилення від сплати податку на додану вартість неправомірно включив до декларацій по сплаті даного податку ТОВ "Домінік К" за квітень та травень 2008 року суми у розмірі 6 539 278 грн. й ТОВ "Вікстар" за квітень, травень і червень 2008 року суми у розмірі 6 841 997 грн. за придбані у ТОВ "Комерційні рішення лімітед" товари (роботи, послуги), хоча насправді між указаними підприємствами у вказаний період господарських операцій не відбувалося, що призвело до заниження бази оподаткування з податку на додану вартість шляхом завищення податкового кредиту відповідно на суму 1 307 856 грн. та 1 368 399 грн., що є особливо великим розміром.

20 жовтня 2008 року Приморський районний суд м. Одеси, розглянувши скаргу ОСОБА_1, на вказані вище постанови, скасував їх та відмовив у порушенні кримінальних справ.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2008 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишено без задоволення, а постанову суду – без зміни.

За змістом касаційного подання прокурор, посилаючись на безпідставність скасування постанов про порушення кримінальної справи, просить судові рішення скасувати, а матеріали провадження направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, а також матеріали за скаргою ОСОБА_1, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

За змістом ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Як видно з постанов про порушення кримінальних справ, підставами для їх порушення стали висновок спеціаліста № 12414 від 17 вересня 2008 року, дані податкових декларацій та пояснення ОСОБА_1. й ОСОБА_2, враховуючі які слідчий установив, що фінансово – господарські операції між очолюваними ОСОБА_1 товариствами та ТОВ "Комерційні рішення лімітед" у вказані періоди 2008 року не здійснювалися, у зв’язку з чим до декларацій з податку на додану вартість безпідставно включені суми податкового кредиту, що призвело до заниження бази оподаткування з податку на додану вартість на вищевказані суми.

Перевірка дотримання ОСОБА_1 податкового законодавства та правильності обчислення ним податків здійснена спеціалістом - експертом Одеського науково – дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України у зв’язку із зверненням в.о. начальника ВПМ СДПІ в Малиновському районі м. Одеси Божка І.М. про надання висновку спеціаліста – економіста за результатами перевірки ТОВ "Домінік К" та ТОВ "Вікстар".

Разом із тим, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.3 ч. 1 ст. 8 Закону України "про оперативно – розшукову діяльність" податкова міліція, здійснюючи дізнання, має право порушувати у встановленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово – господарської діяльності підприємства, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь у їх проведенні.

Згідно зі ст. ст. 2, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.п. 1.3, 1.7 "Порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (z0925-05) , контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів (обов’язкових платежів) покладено на органи державної податкової служби. На виконання вказаного завдання органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право здійснювати на підприємствах, установах організаціях незалежно від форм власності документальні перевірки, пов’язані з обчисленням і сплатою податків.

Саме акт, складений органами державної податкової служби за результатами проведення такої перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Перевіривши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та матеріали провадження за скаргою, суд установив, що перевірки зазначених фактів ухилення ОСОБА_1 від сплати податку на додану вартість органами державної податкової служби не проводилися, акті не складалися.

Враховуючи викладене, суд, перевіряючи законність джерел отримання даних про ухилення ОСОБА_1 від сплати податків, які стали підставою для порушення кримінальних справ, обґрунтовано визнав, що висновок спеціаліста таким бути не може.

За таких обставин кримінальні справи щодо ОСОБА_1 порушені передчасно.

У зв’язку з наведеним постанова суду про скасування постанов про порушення кримінальних справ від 29 вересня та 10 жовтня 2008 року щодо директора ТОВ "Домінік К" та ТОВ "Вісткар" ОСОБА_1 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є законною і обґрунтованою.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення матеріалів за скаргою ОСОБА_1 до касаційного розгляду відсутні.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів, -

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій,