Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Кіровоградської області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2009 року щодо ОСОБА_1,

зазначеною постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_1,

1962 року народження, раніше судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 229-6 КК України (1960р.), закрито на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строку давності.

В апеляційному порядку дане судове рішення не переглядалося.

Постановою суду ОСОБА_1 визнана винною у тому, що 7 лютого 2000 року у під’їзді будинку №9 по вул. 50 років Жовтня в м. Олександрія знайшла два поліетиленові пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом – маковою соломою, вагою 112,2г., яку незаконно зберігала при собі без мети збуту для власного вживання.

Зазначений наркотичний засіб того ж дня у Венерцевої було виявлено та вилучено працівниками міліції.

У касаційному поданні прокурор вказує на неправильне застосування судом кримінального закону та необґрунтоване звільнення ОСОБА_1 за ст. 49 КК України. У зв’язку з наведеним просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема, 5 років – у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинила злочин середньої тяжкості у лютому 2000 року, була допитана в якості свідка 14.02.2000року, обвинувачення їй не пред’являлося, затримана вона не була і підписка про невиїзд у неї не відбиралася. Даних про те, що Венерцева викликалася до органів досудового слідства та свідомо ухилялася від явки в ці органи, матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд, враховуючи те, що строки давності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 229-6 КК України (1960р.) спливли і вона після вчинення даного злочину інших злочинів не вчиняла, прийняв обґрунтоване рішення про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв’язку із закінченням строків давності.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити першому заступнику прокурора Кіровоградської області в задоволенні його касаційного подання на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 березня 2009 року щодо ОСОБА_1.