Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 січня 2009 року щодо ОСОБА_1

Вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено за ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі кожного. Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України їх звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Судові рішення щодо вказаних осіб не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 27 січня 2009 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, останнього на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. Згідно із ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 16 липня 2008 року приблизно о 21 год. у м. Сторожинець Чернівецької області на території ВАТ "Сторожинецький райагрохім" по вул. О.Кобилянської, 27 проникли в одне із приміщень, звідки таємно викрали вироби з металу, що належали ОСОБА_6, на загальну суму 995 грн.

В подальшому вони ж о 22 год. 30 хв. за попередньою змовою між собою та ОСОБА_5, проникнувши в одне із приміщень на території ВАТ "Сторожинецький райагрохім", таємно викрали два металеві сейфи та чотири металеві шафи загальною вартістю 2166 грн., спричинивши підприємству матеріальну шкоду на вказану суму.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, засудженого, який заперечував проти задоволення подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання та заперечення на нього захисника ОСОБА_7, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора в касаційному поданні про безпідставність застосування апеляційним судом до ОСОБА_1 ст. 75 КК України ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Відповідно до закону ст. 75 КК України може бути застосована в тому разі коли суд при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Цих вимог закону апеляційним судом не виконано.

Як убачається з ухвали, суд, стверджуючи про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, виходив із того, що засуджений визнав свою винність та щиро розкаявся, відшкодував завдані збитки, має постійне місце проживання – проживає з батьками, працює, позитивно характеризується за місцем роботи, на підставі ст. 89 КК України судимості не має, перебуває на диспансерному обліку з приводу неврологічного захворювання.

Разом із тим, деякі із зазначених обставин враховано судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Що ж стосується інших даних, то в ухвалі не мотивовано яким чином вони свідчать про доцільність звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Разом із тим, апеляційний суд належним чином не оцінив показання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що саме ОСОБА_1 запропонував іншим співучасникам учинити крадіжку чужого майна з території ВАТ "Сторожинецький райагрохім" та об’єднав їх для реалізації спільного умислу, тобто суд не врахував роль ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину як ініціатора та активного учасника злочинних дій.

Сумнівним є і посилання суду на відшкодування ОСОБА_1 завданої шкоди, так як згідно з матеріалами кримінальної справи викрадені засудженими вироби з металу вилучили з пункту прийому металобрухту працівники міліції.

Окрім того, з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 попередньо притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення таємних викрадень чужого майна, за які його суд на підставі ст. 75 КК України звільняв від відбування покарання з випробуванням, однак це не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки після закінчення іспитового строку він знову вчинив злочини проти власності.

За таких обставин висновки апеляційного суду про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням суперечать принципу справедливості покарання і не відповідають його меті – виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на це відповідно до ст.ст. 398, 372 КПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд через м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання.

При новому апеляційному розгляді кримінальної справи суд має ретельно перевірити зібрані в справі докази, дати їм належну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395 і 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити .

Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 27 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд в іншому складі суддів.