Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 5 листопада 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою особи, за заявою якої було порушено кримінальну справу, – ОСОБА_1 на постанову Перевальського районного суду Луганської області від 29 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2009 року,

старший слідчий прокуратури Перевальського району Луганської області 31 жовтня 2008 року виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ліквідатора ТОВ "Прогрес" ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Як убачається з даної постанови, приводом до порушення кримінальної справи були матеріали дослідчої перевірки заяви ОСОБА_1 про факти розтрати ОСОБА_3 чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, а підставами – встановлення в ході перевірки достатніх даних, що вказували на наявність у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 29 грудня 2008 року за скаргою ОСОБА_3 скасовано постанову слідчого від 31 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи щодо ліквідатора ТОВ "Прогрес" ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та відмовлено в порушенні вказаної кримінальної справи.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд у постанові зазначив, що органи досудового слідства не мали достатніх підстав до порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, оскільки в матеріалах справи, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутня належно оформлена заява ОСОБА_1, яка стала підставою для проведення дослідчої перевірки, а також відсутні дані, які б документально підтверджували шкоду, заподіяну діями ОСОБА_3

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2009 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування зазначених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність достатніх приводів і підстав до порушення зазначеної кримінальної справи та вдалися до оцінки зібраних у ній матеріалів.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що у слідчого прокуратури було достатньо підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 Стверджує, що місцевий суд не повідомив її про день та час слухання справи в суді, що, на її думку, вказує на упередженість і необ’єктивність розгляду цієї справи судом. Крім того посилається на те, що апеляційним судом при розгляді матеріалів даної справи було порушено вимоги ст. 370 КПК України, оскільки не вівся протокол судового засідання та перебіг судового процесу не фіксувався технічними засобами.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника, прокурора, які підтримали касаційну скаргу та касаційне подання, перевіривши матеріали провадження і матеріали, на підставі яких була порушена кримінальна справа, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 13 ст. 2368 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має провадитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як убачається з матеріалів справи, суддя місцевого суду, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, порушив вимоги вказаного закону, перевіряючи приводи і підстави для винесення зазначеної постанови, заздалегідь вирішив ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті та вдався до оцінки зібраних по справі доказів.

Крім цього, відповідно до вимог ч. 2 ст. 2368 КПК України, у разі оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи особа, за заявою якої було порушено кримінальну справу, повідомляється про надходження скарги, а також про час і місце її розгляду судом, а при явці в судове засідання їй надається слово для дачі пояснень.

Ці вимоги закону місцевим судом дотримані не були.

Як убачається з матеріалів справи, місцевий суд, прийнявши до розгляду скаргу ОСОБА_3 та відкривши по ній провадження, не повідомив про це Сенаторову Н.В., за результатами перевірки заяви якої була порушена кримінальна справа, як і про час та місце розгляду скарги.

Це призвело до порушення прав ОСОБА_1, яка була позбавлена можливості брати участь у розгляді справи та скористатися своїми процесуальними правами, що колегія суддів вважає істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, оскільки це перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і прийняти законне рішення.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляції прокурора на рішення місцевого суду щодо ОСОБА_3 у порушення вимог ч. 2 ст. 377 КПК України, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, в ухвалі не навів достатніх підстав, через які апеляцію визнано необґрунтованою.

За таких обставин, судові рішення не можуть залишатися в силі, оскільки при їх постановленні було допущено істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, а тому вони підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого слід прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора та касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Перевальського районного суду Луганської області від 29 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20 січня 2009 року по скарзі ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого прокуратури Перевальського району Луганської області від 31 жовтня 2008 року про порушення кримінальної справи с к а с у в а т и, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.