Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів - Заголдного В.В., Скотаря А.М.

за участю прокурора – Парусова А.М.

захисника – ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні 11 листопада 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року скаргу ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задоволено, а постанову старшого слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18 березня 2009 року щодо ОСОБА_2 про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, скасовано.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року цю постанову залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого подання, захисника, який заперечував проти задоволення подання, розглянувши матеріали справи та касаційне подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову старшого слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, суд дійшов висновків про те, що у матеріалах справи не міститься достатніх даних і передбачених законом підстав, які б вказували на наявність ознак злочину, слідчим не встановлено і не зазначено у постанові суб’єкта злочину і, які саме дії суб’єкта свідчать про ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Такі висновки суду є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є:

1. заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;

2. повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;

3. явка з повинною;

4. повідомлення, опубліковані в пресі;

5. безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як вбачається із наявних матеріалів, приводом до порушення старшим слідчим постановою від 18 березня 2009 року кримінальної справи стала заява ЗАТ "Альфа-Банк" про вчинення шахрайських дій при отриманні кредитних коштів ТОВ "Агропрайм", ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг", ТОВ "Агрікор".

Справа була порушена на підставі матеріалів дослідчої перевірки, а саме документів про відкриття кредитних ліній ТОВ "Агропрайм", ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг", ТОВ "Агрікор", договорів поруки і застави, витягів з Державного реєстру обмежень рухомого майна, в яких зазначено про зміну власника заставленого майна при видачі кредиту.

Суд цих даних належним чином до уваги не взяв, а також не врахував тієї обставини, що кримінальну справу старшим слідчим було порушено не конкретно щодо ОСОБА_2, а за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, і зазначена постанова старшого слідчого від 18 березня 2009 року про порушення кримінальної справи раніше вже була захисником ОСОБА_3 в інтересах директора ТОВ "Агропрайм" ОСОБА_4 оскаржена до Шевченківського районного суду м. Києва, постановою якого від 30 грудня 2009р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 січня 2010 року., залишена без задоволення.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів даної справи не усунув таких допущених судом першої інстанції недоліків.

Тому постановлені судові рішення необхідно скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.