Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 5 листопада 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 липня 2009 року, яким частково скасовано вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 квітня 2009 року про засудження

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу –

5 вересня 2002 року за ч. 3 ст. 186 КК України

на шість років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на три роки іспитового строку та покладено обов’язок передбачений п. 4 ст. 76 КК України,

і

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

не маючого судимості,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. ст. 104 і 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку та покладено обов’язок передбачений п. 4 ст. 76 КК України,

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у листопаді 2008 року, перебуваючи у приміщенні ПМК-304, що по вул. Роднікова, 89 у м. Кіровограді, таємно викрав зварювальний апарат вартістю 1.500 грн.

У грудні 2008 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 з огородженої території ПМК-304, що по вул. Роднікова, 89 у м. Кіровограді, таємно викрали сім кисневих балонів на суму 4.158 грн.

Апеляційний суд своїм вироком призначив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання – три роки позбавлення волі. У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 апеляційний суд залишив без зміни. Вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в апеляційній інстанції не переглядався.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з направленням справи щодо нього на новий апеляційний розгляд. Не оспорюючи правильності встановлення судом фактичних обставин справи та юридичної оцінки злочинних дій винуватих, вважає, що апеляційний суд, хоча й скасував рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, проте й сам призначив йому надмірно м’яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з направленням справи щодо нього на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.

Обґрунтовуючи висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, судові інстанції послалися на докази, що містяться у матеріалах справи.

Приймаючи рішення про скасування вироку місцевого суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 та призначаючи йому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України, апеляційний суд, як видно з його вироку, послався виключно на те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою вину і щиро розкаявся.

Разом із тим, апеляційний суд не звернув уваги на точні положення закону, згідно з якими при вирішенні зазначених питань суд має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, та враховувати, що призначене засудженому покарання має бути достатнім і необхідним для його виправлення і попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, один з вчинених ним злочинів є тяжким, злочини вчинив, щойно звільнився з місць позбавлення волі, ніде не працював, заподіяну шкоду не відшкодував. Зазначені обставини апеляційний суд повною мірою не врахував.

Тому доводи касаційного подання про надмірну м’якість призначеного ОСОБА_1 покарання є слушними і підлягають задоволенню.

Вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суд має звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, призначене йому покарання в мінімальних межах санкцій ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України слід вважати м’яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 14 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу щодо нього – направити на новий апеляційний розгляд.