Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Гошовської Т.В., Жука В.Г.

за участю прокурора – Казнадзея В.В.

потерпілої - ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 листопада 2009р. кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 липня 2009р.

Даним вироком засуджено:

ОСОБА_2, 1986 року народження, громадянина України, уродженця та жителя м. Києва, не судимого

за ст. 115 ч.2 п.п.4,6,12 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 187 ч.4 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 289 ч.3 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 357 ч.3 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

ОСОБА_3, 1975 року народження, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, судимого:

- 11 квітня 1990р. за ст. 140 ч.1 КК України (1960р.) на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 24 січня 1992р. (з урахуванням внесених у нього ухвалою Київського обласного суду від 26 лютого 1992р. змін) за ст. 140 ч.2 КК України (1960р.) на 2 роки виправних робіт;

- 12 березня 1993р. за ст. 142 ч.2 КК України (1960р.) на 4 роки позбавлення волі;

- 31 серпня 1998р. (з урахуванням внесених у нього ухвалами Київського обласного суду від 23 вересня 1992р. та 8 квітня 1999р. змін) за ст.ст. 101 ч.1, 206 ч.3 та 222 ч.3 КК України (1960р.) на 6 років позбавлення волі і звільненого з місця позбавлення волі 28 травня 2004р. за відбуттям покарання

за ст. 115 ч.2 п.п.4,6,12 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 187 ч.4 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 289 ч.3 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ст. 357 ч.3 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути із засуджених на користь:

- потерпілої ОСОБА_4 в солідарному порядку 91060 грн. 12 коп. для відшкодування матеріальної шкоди та 200000 грн. для відшкодування моральної шкоди;

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві по 1095 грн. та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз по 594 грн. судових витрат;

- держави по 180 грн. та по 230 грн.

Засуджених визнано винними у тому що вони у денний час 2 січня 2008р. у лісовій зоні біля с. Діброва Коростенського району Житомирської області за вказаних у вироку обставин у процесі розбійного нападу, за попередньою змовою між собою, з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів вчинили умисне вбивство водія таксі ОСОБА_4 і після цього заволоділи майном потерпілого на суму 1885 грн. 30 коп., його важливими особистими документами і автомобілем "ОПЕЛЬ – АСТРА" вартістю 61 497 грн.

Причому, ОСОБА_3 при вчиненні злочинів перебував у стані алкогольного сп’яніння.

У касаційному поданні та касаційній скарзі з посиланням у них на м’якість призначеного засудженим покарання порушене питання про скасування постановленого відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, потерпілу, яка підтримала доводи скарги, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги і подання, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, не оспорюються у поданні та скарзі, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і, зокрема, даними, що містяться в показаннях самих засуджених, потерпілої, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, висновках проведених по справі експертиз.

Правильно проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованих висновків про винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними вказаних вище злочинів.

Дії засуджених за ст.ст.115 ч.2 п.п.4,6,12, 187 ч.4, 289 ч.3 та 357 ч.3 КК України (2341-14) кваліфіковані вірно.

Покарання засудженим призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України і є справедливим, оскільки відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та даним про їх особи.

Тому підстави для скасування щодо обох засуджених вироку за м’якістю призначеного їм покарання, як про це порушено питання у поданні та скарзі, відсутні.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів-

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постановлений що засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирок апеляційного суду Житомирської області від 16 липня 2009р. – без змін.