Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 09 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 02 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2010 року щодо нього,

зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженця і мешканця м. Києва, раніше не судимого,

- за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 8192 грн. 48 коп. матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 70000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_8 і 5000 гр. моральної шкоди на користь ОСОБА_7

Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 за ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 345, ст. 70 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

За вироком суду ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину за таких обставин .

07 травня 2004 року, приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вул. Шота Руставелі в м. Києві за попередньою змовою між собою згідно з розробленим планом розбійного нападу на директора інтернет-кафе "Матриця" ОСОБА_8 і заволодіння його грошима, взяли ніж, два мотки липкої стрічки та гумову палицю, яку обмотали швидкозшивачами та поклали до поліетиленового пакету, імітувавши в такий спосіб вогнепальну зброю, побачили, що ОСОБА_8 сів у власний автомобіль й услід за ним сіли в цей же автомобіль. ОСОБА_5 з переднього сидіння почав погрожувати потерпілому ножем, приставивши його до обличчя, а ОСОБА_4, імітуючи наявність у нього вогнепальної зброї, приставив до голови потерпілого гумову палицю. Коли ОСОБА_8 відмовився виконати їх вимогу від’їхати в безлюдне місце, ОСОБА_4 намагався зашкодити потерпілому вийти з автомобіля, утримував його за одяг, а ОСОБА_5 в цей час завдав потерпілому декілька ударів ножем у різні частини тіла, після чого потерпілому вдалось вирватись і залишити салон автомобіля. Переслідуючи потерпілого, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_9 – працівникові правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки і поспішав на допомогу ОСОБА_8, два удари ножем у стегно лівої ноги та удар в область кисті правої руки, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження.

Після того, як ОСОБА_9 побіг за підмогою, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 продовжили розбійний напад на ОСОБА_8 та заподіяли йому тяжкі тілесні ушкодження у виді проникаючих колото-різаних ушкоджень, проте, побачивши потерпілого ОСОБА_9, який наближався до них з іншим працівником міліції, з місця злочину втекли.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено: уточнено анкетні дані щодо його місця роботи та змінено вирок у частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди – зменшено розмір стягнення з 8192 грн. 48 коп. до 161 грн. 78 коп. і постановлено стягнути ці кошти на користь ОСОБА_8 Також вирок в частині стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 5000 грн. скасовано з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Верховного Суду України судові рішення щодо ОСОБА_5 залишені без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 стверджує про однобічність судового розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, внаслідок чого його було безпідставно засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. Стверджує про неправильну кваліфікацію його дій за ч.4 ст. 187 КК України. Посилається на неврахування судом при призначенні йому покарання того, що він раніше не судимий, навчався у Київському національному університеті будівництва та архітектури, а після умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком суду, який в подальшому був скасований, поновив навчання в університеті та влаштувався на роботу, за місцем якої характеризувався з позитивної сторони. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу провадженням закрити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки судів про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними, та ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судами доказів, і є правильними.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні за встановлених судом обставин зазначеного вище злочину, за який він засуджений, доведена сукупністю доказів, наведених у вироку, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_9, даними протоколів огляду місця події, висновками судово-імунологічної, судово-медичних та медико-криміналістичних експертиз, а також іншими наведеними у вироку доказами.

Суд, всебічно та повно дослідивши всі наявні у справі докази та давши їм належну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч.4 ст. 187 КК України.

Підстав для закриття справи щодо ОСОБА_4, як про це йдеться в касаційній скарзі засудженого, не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судових рішень по справі, не встановлено.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який вперше притягався до кримінальної відповідальності, характеризувався позитивно, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебував, є особою, постраждалою від Чорнобильської катастрофи.

Те, що ОСОБА_4 щиро покаявся та намагався частково відшкодувати завдану шкоду, визнано судом пом'якшуючими його покарання обставинами.

З огляду на зазначене, врахувавши конкретні обставини справи, дані про особу засудженого, в тому числі й ті, на які він посилається у касаційній скарзі, пом'якшуючі його покарання обставини, судом обґрунтовано було призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі за розміром ближче до мінімальної межі санкції ч.4 ст. 187 КК України.

Та обставина, що ОСОБА_4 поновив навчання у Київському національному університеті будівництва та архітектури, не є достатньою підставою для пом'якшення призначеного йому судом покарання.

Призначене ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і підстав вважати його невиправдано суворим немає.

З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги і призначення справи до розгляду в суді касаційної інстанції з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 394 КПК України (у редакції законів України № 2533-ІІІ від 21 червня 2001 року (2533-14) та № 3323-ІV від 12 січня 2006 року (3323-15) ), колегія суддів,

відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його касаційної скарги.