Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м.Києві 5 листопада 2009 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2008 року щодо нього.

Названим вироком ОСОБА_1,

1978 року народження, раніше судимого,

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначено 3 роки 1 місяць позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого вирок в касаційному порядку не оскаржується.

Постановлено стягнути з засуджених солідарно судові витрати, вирішено долю речових доказів.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 2 листопада 2007 року близько 1-ї години за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проник до приміщення належного ОСОБА_4 Інтернет-клубу, розташованого по АДРЕСА_1, звідки викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 1493,31 грн., ОСОБА_6 на суму 505 грн., ОСОБА_7 на суму 240 грн., ОСОБА_8 на суму 100 грн., ОСОБА_4 на загальну суму 18594,15 грн., а всього на загальну суму 20932,46 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку щодо нього в частині призначеного покарання. Посилається на його невідповідність тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості та просить пом’якшити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Сухарєва О.М., який вважав, що судові рішення підлягають зміні, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно задовольнити частково, а вирок змінити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 не оспорюється в касаційній скарзі засудженого.

Як видно зі змісту вироку, обираючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував дані про особу засудженого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставин справи, взяв до уваги і пом’якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які засуджений посилається у касаційній скарзі, та призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 185 КК України. Підстав для його пом’якшення не вбачається.

Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 71 КК України, суд порушив вимоги закону. Так, з матеріалів кримінальної справи видно, що ОСОБА_1 13 лютого 2008 року повністю відбув покарання за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2001 року (т.2 а.с.116). Тому, призначення засудженому покарання за сукупністю вироків є необґрунтованим.

Крім того, суд у вироку зазначив, що злочин вчинено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9 Однак, з кримінальної справи видно, що матеріали щодо ОСОБА_3, якого було оголошено в розшук 25 липня 2008 року, постановою ст. слідчого Новгород-Сіверського РВ УМВС від 29 липня 2008 року були виділені в окреме провадження. Тому, суд порушив вимоги ч.1 ст. 275 КПК України щодо розгляду справи судом тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого обвинувачення. За таких обставин, в порядку ст. 395 КПК України, з мотивувальної частини вироку необхідно виключити посилання на вчинення злочину ОСОБА_9

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд порушив вимоги ч.2 ст. 93 КПК України, оскільки стягнув їх з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно, хоча відповідно до вказаної норми закону мав визначити розмір стягнення цих витрат в дольовому порядку з кожного із засуджених, ураховуючи при цьому ступінь вини кожного з них та їх майновий стан. Отже, в порядку ст. 395 КПК України, вирок у цій частині необхідно змінити.

Таким чином у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та порушенням вимог кримінально-процесуального закону на підставі ч.1 ст. 398 КПК України вирок у даній справі підлягає зміні.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.

Виключити рішення про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. Вважати його засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до покарання, призначеного судом.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення злочину ОСОБА_9, вказавши, що злочин вчинено за попередньою змовою з особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави з кожного: 137 грн. за проведення трасологічних експертиз групою ЕКВР при Новгород-Сіверському РВ УМВС; 45,82 грн. за проведення експертизи холодної зброї групою ЕКВР при Новгород-Сіверському РВ УМВС; 1094,80 грн. за проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи КНДСІ; 156,50 грн. за проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи КНДСІ.

У решті судові рішення залишити без зміни.