Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 03 листопада 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2009 року,

прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області постановою від 26 січня 2009 року порушив кримінальну справу щодо директора приватного підприємства "Транс-Сервіс" (далі ПП "Транс-Сервіс") за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України. Приводом до цього стало безпосереднє виявляння органом дізнання ГВПМ ДПІ в місті Івано-Франківську та прокуратурою Івано-Франківської області ознак злочину, а підставами – достатні дані, суть яких зводиться до того, що ОСОБА_1 як власник зазначеного підприємства з отриманих упродовж червня-листопада 2008 року доходів фінансово-господарської діяльності шляхом внесення завідомо неправдивих даних про розмір та підстави формування податкового кредиту умисно ухилявся від сплати податків на загальну суму 1 652 391 гривню, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великому розмірі.

Івано-Франківський міський суд своєю постановою від 3 березня 2009 року скасував постанову прокурора відділу прокуратури й відмовив у порушенні кримінальної справи у зв’язку з відсутністю достатніх даних, які б вказували на ознаки умисного ухилення ОСОБА_1 від сплати податків.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2009 року постанову суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що висновки судів першої та апеляційних інстанцій встановлені з порушенням вимог кримінально–процесуального закону та не відповідають матеріалам перевірки, якими стверджується наявність у діях ОСОБА_1 ознак злочинів.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Кравченко Є.С., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Виходячи з положень ст. 2368 КПК України, якою встановлені межі судового контролю, суд першої інстанції перевіряє, чи містять матеріали дослідчої перевірки, що стали підставами до порушення даної кримінальної справи, дані, які вказують на наявність ознак злочину, чи достатньо їх для того, щоб розпочати кримінально-процесуальне провадження стосовно названої особи і чи немає обставин, які виключали можливість прийняття такого рішення, чи у межах наданих повноважень та із додержанням вимог процесуального закону діяв прокурор при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи.

Як убачається зі змісту постанови прокурора, підставами для порушення кримінальної справи стали дані перевірки дотримання податкового законодавства, з яких було зроблено висновок, що директор ПП "Транс-Сервіс" ОСОБА_1 при здійсненні фінансово-господарської діяльності сформував податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1 581 846 гривень на підставі неправдивих відомостей, вніс до декларації з податку на додану вартість неіснуючі податкові номери контрагентів-постачальників, не задекларував у складі податкового зобов’язання суму податку на додану вартість по операціях в розмірі 70 541 гривню.

Зважаючи на такі дані, суд першої інстанції мав би з'ясувати чи містять вони ознаки злочинних посягань, чи достатньо їх для того, щоб розпочати провадження у кримінальній справі, чи можливо на стадії порушення кримінальної справи без проведення дослідження за встановленою законом процедурою визначити їх фактичну сторону та правову природу. Однак цього зроблено не було. Суд, по-суті, вдався до оцінки зазначених даних, що на стадії перевірки законності постанови про порушення кримінальної справи є неприпустимим.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що постанова суду не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого з урахуванням зазначених підстав у межах процесуальних повноважень, передбачених ст. 2368 КПК України, слід прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки під час розгляду справи апеляційний суд не усунув зазначені порушення закону, скасуванню підлягає й ухвала апеляційного суду.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 3 березня 2009 року, винесену за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області від 29 січня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно директора ПП "Транс-сервіс" ОСОБА_1, та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2009 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.