Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 4 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 листопада 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6

Зазначеним вироком засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та мешканця АДРЕСА_1, такого, що судимості не має,

за ч. 1 ст. 122 КК України на два роки обмеження волі.

Постановлено стягнути із ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди 2498 гривень 68 копійок витрат на лікування та 3240 гривень втраченої стипендії за шість місяців, 5000 гривень моральної шкоди.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 лютого 2010 року вирок місцевого суду в частині стягнення із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_7 3240 гривень втраченої стипендії скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 1 січня 2009 року приблизно о 4 годині 30 хвилин біля кафе "Гран-Прі", розташованого у будинку АДРЕСА_2, під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, завдав один удар долонею руки, а після ще один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_7, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, діючи в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок суворості, просить змінити оскаржувані судові рішення, звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням. На її думку суд при призначенні покарання фактично не врахував, що засуджений ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині та активно сприяв його розкриттю, має позитивні характеристики, повністю відшкодував матеріальну шкоду в частині витрат на лікування та частково відшкодував моральну шкоду.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень – без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_6 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 122 КК України підтверджуються дослідженими та належним чином оціненими судом доказами і у касаційній скарзі не оскаржуються.

Доводи захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості позбавлені підстав.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини, які пом’якшують покарання, та дані про особу засудженого, у тому числі ті, на які є посилання в касаційній скарзі.

За таких обставин підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_6 покарання колегія суддів не вбачає, воно відповідає вимогам ст. 65 КК України та є достатнім й необхідним для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Зі змісту ухвали апеляційної інстанції випливає, що доводи захисника, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі, були належним чином перевірені апеляційним судом та визнані безпідставними. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 листопада 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області від 3 лютого 2010 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.